Сумчани поступились у другому спарингу команді з Кам’янського – гра між баскетбольний клубом «СумДУ» та «Прометеєм-2-ДДТУ» завершився з рахунком 72:99.
Учора сумчани також поступились супернику (68:71).
Матчі чергового туру Дитячо-юнацької футбольної ліги у вищій лізі зіграли команди сумського обласного ліцею-інтернату спортивного профілю «Барса».
У Сумах команди U17 та U15 перемогли полтавську «Молодь» з рахунком 1:0 та 7:0. У Полтаві команда U16 обіграла місцеву «Ворсклу» з рахунком 2:1, а U14 поступилась одноліткам – 2:4.
Матч чемпіонату України серед аматорів відбувся у Охтирці.
Місцевий «Нафтовик» приймав «Єдність» з Києва. Охтирчани святкували у матч перемогу з рахунком 3:1. У складі «Нафтовика» відзначились Іван Мряченко, Олександр Лапін та Олександр Васильченко. Під кінець матчу гол престижу забили кияни.
«Нафтовик» після п’яти матчів має 13 очок.
Турнір третьої категорії ФТУ «День міста» серед дівчат до 16 років відбувся у Полтаві.
Сумчанка Катерина Соловей у групі виграла три матчі з трьох і вийшла у фінал де зустрілась з киянкою Емілією Гриднєвою. Матч завершився перемогою сумчанки.
Страшна картина постала сьогодні перед пасажирами, які очікували маршрутку на одній із зупинок Глухова.
Тіло тварини, швидше за все, хтось викинув у сміттєвий бак на зупинці, а звідти його витягли вуличні собаки. Глухівчани запевняють, що це – косуля, і вбив її чоловік, вирізав м’ясо, а від непотрібних останків позбувся таким жахливим способом – замість того, щоб закопати кістки глибоко в землю.
В цілому ж поява косуль на вулицях Глухова – явище не таке вже й рідкісне. Дикі тварини раніше підгодовувалися в лісових господарствах, а останнім часом із масовою вирубкою лісу про них піклуватися нікому, ось і біжать у місто за допомогою до людей. На жаль, у даному випадку на косулю чекала вірна смерть…
shans.com.ua
- debaty.sumy.ua»
Бывают проблемы, на которые жители Сум реагируют очень оперативно. Проезд в общественном городском транспорте - одна из таких. Как только маршрутчики заговорили о повышении стоимости проезда до 10 грн., сумчане сразу же зарегистрировали петицию с требованием вернуть проезд за 5 гривен!
3 сентября такое обращение появилось в Единой системе местных петиций: «Требуем возвращения тарифа в 5 грн. на проезд в маршрутках. Потому что, учитывая сервис, состояние транспортных средств, безопасность, проезд должен стоить именно столько.
В соответствии со ст. 10 п. 3 ЗУ «О защите прав потребителей» жители Сум могут требовать компенсации или уменьшения тарифа. И на это есть причины. В частности, перевозчики нарушают договоры об организации перевозки пассажиров на городских автобусных маршрутах общего пользования в Сумах: рейсы выполнятся с регулярностью ниже 95% в день (постоянно нарушается график движения, а количество транспортных средств меньше, чем требуется для обеспечения надлежащего оказания услуги). В нарушение п. 2.3.6 Договора не обеспечивается обязательная работа транспортных средств с 6.
00 до 22.00 (после 20.00 из многих районов города выехать на общественном транспорте невозможно, но по договору он должен курсировать). Не обеспечивается качественное и без-опасное оказание услуг. Водители на маршруте слушают музыку, курят, спорят или ругаются с пассажирами, отвлекаются от управления транспортным средством. А перевозчики выпускают на маршрут технически не исправные транспортные средства... В нарушение п. 2.3.14 маршрутки не обеспечены видеонаблюдением и средствами GPS/GPRS для контроля за движением в онлайн-режиме. Не обеспечивается и обновление подвижного состава, работающего на маршрутах, в течение трех лет в количестве 30% при коэффициенте срока эксплуатации от 3 до 5 лет, 50% - при коэффициенте более 5 лет.
Учитывая вышеизложенное, требование уменьшения тарифа на проезд в общественном транспорте вполне обоснованное, он подлежит снижению до 5 грн.».
Петиция Андрея Просяника буквально за считанные дни набрала вдвое больше голосов, чем необходимо для ее рассмотрения городской властью (на 12 сентября - 649). Ответ на нее должен быть обнародован не позднее 20 сентября.
Интересно, что будут «петь» чиновники на этот раз, ведь одновременно на сайте Сумской мэрии был опубликован проект решения о повышении стоимости проезда в сумских маршрутках. Согласно документу, стоимость одной перевозки по городу может подскочить до 10 грн. для взрослых, 5 грн. - для учеников 1-4-х классов. При этом стоимость проезда до Песчаного может подняться для взрослых до 13 грн...
17 вересня в Україні відзначили День рятувальника — свято мужніх та безстрашних людей, які завжди приходять на допомогу до всіх, хто потрапив у біду. Конотоп.City розповів про родинну династію рятувальників — сім’ю Опалейків.
Найважче в роботі – повідомляти рідним про смерть їхніх близьких
Найстаршим серед династії рятувальників родини Опалейків є пан Микола. Службі у пожежно-рятувальній галузі він присвятив 16 років життя.
Микола ОпалейкоФото: Архів міської служби порятунку
Починав трудовий шлях фельдшером у пошуково-рятувальній службі, яка діяла при в/ч А2503. Брав участь у порятунку літаків, що зазнали аварії. Здійснив 157 стрибків з парашутом. Після того, як частину служби на території Конотопа розформували, працював 6 років фельдшером у лікарні.
Роботу свою любив і вважав її важливою та затребуваною, але весь час хотів займатися чимось таким, що зветься «чоловічою справою», вимагає мужності та фізичної витривалості, передбачає ризик. А відтак вступив до Вінницького вищого профтех училища цивільного захисту та по завершенні прийшов працювати до міської пожежної частини в Конотопі.
Наразі Микола очолює відділення другого караулу міської служби порятунку 101.
Переступаючи поріг частини, головне — забувати про себе, свої власні проблеми. Адже робота пожежника вимагає зосередженості та самовідданості.
На запитання про те, чи властиве для рятувальників почуття страху, каже, що, попри звикання до надзвичайних ситуацій, він у такій професії присутній. Адже команда завжди переживає, що будь-яка помилка чи зволікання можуть коштувати життя людям. Страх пожежника — це швидше обережність.
Батько і син ОпалейкиФото: Архів міської служби порятунку
До того ж, на кону може бути і життя самих рятувальників, адже під час гасіння пожежі часто доводиться працювати в екстремальних умовах, де є ймовірність вибуху газового балону чи удару струмом. І коли той страх вдається опанувати, — каже Микола, — він стає помічником».
Кожен виїзд за викликом — це окрема життєва трагедія якоїсь людини. І головне у кожній із них — уникнути найстрашнішого — загибелі. Для цього потрібна злагоджена командна робота. Але з різних причин трагедії все одно трапляються.
«Особисто для мене найстрашніше і найважче в роботі — повідомляти рідним про смерть їхніх близьких.
Ніколи не забуду ДТП, в якій у понівеченій автівці загинув чоловік. Жахлива картина, яка на декілька секунд викликала суцільну тишу.
Аж раптом її розірвав дзвінок телефона, на екрані якого висвітилось ім’я та фото дружини загиблого. І жоден з нас не хотів у той момент бути тим, хто підніме слухавку і повідомить жінці страшну новину.
Іншого разу, викликавши пожежних, хлопець поліз на дах палаючого будинку, аби, не гаючи часу, самостійно почати гасіння. Але йому забракло сил і він загинув. І як же неймовірно важко було сказати про це його матері, дівчині, які просто не хотіли в це вірити. Бути психологом, уміти знайти потрібні слова, щоб заспокоїти, привести до тями, — це чи не найголовніша навичка, якою повинен володіти рятувальник».
«Завжди запитую себе, чи зробив я усе можливе, щоб не загинула людина»
Вирішальним у виборі професії для Владислава Опалейка став приклад батька. З дитинства він спостерігав за його роботою. Затамувавши подих, слухав історії з буднів його колег, коли приходив до пожежної частини на екскурсію.
Владислав ОпалейкоФото: Архів міської служби порятунку
Був непосидючим та фізично розвиненим — у шкільні роки професійно займався легкою атлетикою. А тому не бачив причин для того, щоб не спрямувати свою молодечу енергію на служіння благородній справі.
Владислав має декілька спеціальностей – пожежного та хіміка-дозиметриста, а також інструктора з радіаційної, хімічної та бактеріологічної розвідки.
В професії лише п’ять років, але вже декілька разів його відзначило вище керівництво, має медаль за особливу мужність, проявлену під час ліквідації НС «Герой-рятівник». Не зважаючи на молодий вік, очолює відділення четвертого караулу.
Владислав ОпалейкоАвтор: Архів міської служби порятунку
Владислав переконаний, що всі рятувальники — адреналінозалежні люди. Робота екстремальна, часто доводиться працювати на висоті, у стані нервового напруження. І тут важливо не лише перебувати в гарній фізичній формі, а й бути психологічно стійким, впевненим не лише у собі, а й у тому, що працюєш не один.
«Інакше не можна, — каже Владислав Опалейко. — Адже, буває, що ти заходиш у суцільну темряву, де доводиться діяти на інтуїтивному рівні.
І дуже важливо відчувати підтримку колег, бути впевненим, що навіть за найгіршого сценарію вони тебе не залишать, витягнуть, допоможуть».
З-поміж сотень надзвичайних ситуацій, у ліквідації яких брав участь Владислав, найбільше йому врізалися в пам’ять дві. Одна з них пов’язана з масштабним горінням сухої рослинності в 2020 році.
Тоді ми здійснювали від 5 до 12 виїздів за добу. Гасили гектари палаючої трави. Фізично це дуже виснажувало, але всі ми розуміли, що пожежу потрібно зупинити.
Інший випадок пов’язаний із загибеллю чотирьох людей, які задихнулися чадним газом уві сні.
«У той час — каже Владислав, — стискалося серце від думки, що вони такі молоді, що без батьків залишились двоє дітей, які на той час були у бабусі. Взагалі бачити смерть — це завжди важко, і не тільки для родичів. У таких випадках ти завжди запитуєш себе, чи зробив ти усе можливе для того, щоб цього не сталося».
Серця трьох – династію рятувальників поповнила жінка
Нещодавно родина Опалейків поповнилася ще однією представницею рятувальної професії. Юна — випускниця Харківського національного університету цивільного захисту України Софія у 2020 році за розподілом потрапила до Конотопа.
Вона одразу впала в око Владиславу. Нещодавно молодята побралися.
Софія ОпалейкоФото: Архів міської служби порятунку
Софія працює інспекторкою, в її обов’язки входить перевірка об’єктів на пожежну та техногенну безпеку. Проте й у гасінні пожеж вона теж періодично бере участь.
«Один із перших моїх виїздів був до будинку, де стався вибух газу, — згадує Софія, — в помешканні був чоловік. Слава Богу, він залишився живим. Я тоді дуже близько все брала до серця і навіть не знаю, як би почувалася у випадку людської смерті. З часом починаєш розуміти, що це твоя робота, яку не треба сприймати як особисту трагедію. Але, скажу чесно, це не так уже й легко, принаймні новачку».
Про роботу в силових структурах Софія мріяла з дитинства. Каже, що певний час вагалася між професією поліцейської і рятувальниці. Але, зрештою, обрала другу. Каже, що приходити на порятунок постраждалих у неї в крові. З дитинства разом із батьком-ветеринаром постійно допомагала безпомічним тваринам, цікавилася темою надання першої допомоги при різних видах тілесних ушкоджень.
На запитання про те, чи важко бути дружиною та невісткою досвідчених рятувальників, посміхаючись, каже, що ні. «Навпаки, — коментує Софія, — є в кого попросити допомоги, з ким порадитись у вирішенні робочих питань».
***
А от про роботу вдома в родині Опалейків намагаються не говорити. Усі троє переконані, що вона повинна залишатися за дверима пожежної частини одразу, як вони здають чергування.
«Як і у всіх інших людей, у рятувальника теж має бути особистий простір, місце, де він відновлює сили — фізичні і моральні, — резюмує Микола Опалейко. — І таким місцем є дім — фортеця, яка захищає від буденного негативу і дарує спокій».
- debaty.sumy.ua»
Про це він повідомив на своїй сторінці: "Я відновив контроль за своїми акаунтами. Дякую команді ФБ і всім друзям, які допомогли вийти з складної ситуації. Це була спецоперація російських спецслужб. У них досі під контролем одна з моїх електронних адрес. Зараз пробую її відновити. Сьогодні напишу як це було, що це було і як з цим боротися."
18 вересня об 11:43 до Служби порятунку «101» надійшла інформація від працівників екстреної медичної допомоги про дорожньо-транспортну пригоду. За попередніми даними, на Недригайлівщині поблизу с. Курмани на автошляху Київ-Суми-Юнаківка зіткнулися «ВАЗ-2107» та вантажівка «Mersedes».На місце виклику прибув черговий караул 20-ї державної пожежно-рятувальної частини із смт. Недригайлів. Як було встановлено, 12-річна дівчинка опинилася затиснутою на задньому сидінні легковика. Рятувальники вивільнили постраждалу із понівеченого транспортного засобу і передали медпрацівникам, які доправили її до лікарні.Цього ж дня о 14:16 відділення 5-ї державної пожежно-рятувальної частини було викликане на автошлях Лебедин-Суми, де поблизу с. Куданівка, що на Лебединщині, зіткнулися «ВАЗ-2110» та Renault «Duster». Допомоги потребував пасажир легковика, якого за допомогою спецобладнання вдалося вивільнити із авто та на ношах перенести до карети «швидкої», яка доправила постраждалого до лікарні.Під час ліквідації наслідків цих двох дорожніх аварій працівниками підрозділів Державної служби України з надзвичайних ситуацій було проведено деблокування тіл загиблих: пасажирки ВАЗ-2107 та водія ВАЗ-2110. Обставини та причини ДТП з’ясовували правоохоронці. https://youtu.be/Pnc_7y-BbIsГоловне управління ДСНС України у Сумській області
Учора, 18 вересня, у Шостці був дощ та сильний вітер. Внаслідок негоди по вулиці Гагаріна, біля залізничного переїзду, на дорогу впало дерево, передає shostka.info.
Стовбур тополі повністю перегородив проїжджу частину автодороги.
За інформацією Управління житлово-комунального господарства Шосткинської міської ради, комунальні служби за допомогою спецзасобів оперативно порізали дерево та провели зачистку дороги. Уже через декілька хвилин рух автотранспорту було відновлено.
- debaty.sumy.ua»
Фотоімпровізацію “Згадай себе 100 років тому” представили 17 вересня у Сумах. Участь у ній взяли члени фототовариства “Друзі Дагера”. Усе відбувалося у дворі будинку №6 на Воскресенській.
10 фотографів товариства “Друзі Дагера” представили 21 пару фотографій з різницею у 100 років. Одне з цих фото було старовинне, дореволюційне, а друге – сучасне, але зроблене в тому ж місці, розповів співорганізатор виставки Сергій Гуцан.
“Але це ще не все. Головне, щоб на це місце сучасне прийшов сумчанин, предки якого жили тут на початку ХХ сторіччя”.
Ніна Задесенець розповідає про людей, зображених на одному з фото:
“Це мій онук Максимка і донька Катерина. Маленький хлопчик Максимка – це сьома гілочка від роду Реки Афанасія Павловича і Реки Євдокії Іванівни”.
На сучасних фотосвітлинах біля старовинних будинків фото сумчан-нащадків початку ХХ сторіччя. Пан Олексій Дорошенко сфотографував свою дружину.
“Кожному випадковим рандомним жеребкуванням діставалась фотографія. А потім вже кожен примірявся, як це зробити, як реалізувати ідею проєкту. У нас забрало дуже багато часу. Ми як початківці-фотографи з різних ракурсів знімали. І навіть таксистів, які проїжджали, які там каву пили, доводилось відганяти, просити їх”, – розповідає він.
Його дружина Лариса розповідає, що є корінною сумчанкою.
“Мої дід і баба приїхали десь 100 років тому в Суми, можливо, на цій фотографії десь могла бути і моя бабуся”, – каже жінка.
Тривала фотоімпровізація кілька годин. У майбутньому, говорить Сергій Гуцан, планують організувати виставку. Із місцем визначаються.
Суспільне
- debaty.sumy.ua»
Відповідні зміни були внесені до бюджету селищної ради На саме придбання ламп виділили 18 тисяч гривень, на оплату послуг з їх заміни – 22 300 гривень. Кошти були знайдені за рахунок уточнення вільного залишку коштів, що склався станом на 01.01.2021, – зазначається у рішенні про бюджет. Нагадаємо, ямпільчани масово скаржаться на неналежну роботу системи вуличного освітлення в селищі. Проблема набула актуальності з настанням осені і стрімким скороченням тривалості світлового дня.
Нещодавно на території контрольованих прикордонних районів Сумської та Чернігівської областей за ініціативою Координаційних груп Антитерористичного центру при регіональних підрозділах Служби безпеки України Сумщини та Чернігівщини проведені планові міжрегіональні тактико-спеціальні контрдиверсійні навчання.
У навчаннях взяли участь підрозділи Служби безпеки України, Збройних Сил України, Національної поліції, Державної прикордонної служби України, Національної гвардії, Держслужби з надзвичайних ситуацій, а також представники органів виконавчої влади та місцевого самоврядування.
Основною метою навчань було відпрацювання алгоритму взаємодії суб’єктів антитерористичної діяльності для ефективного реагування на загрози терористичного й диверсійного характеру.
Державну прикордонну службу України гідно представили на навчаннях військовослужбовці відділення повітряної розвідки одного з підрозділів 5 прикордонного загону, які брали активну участь у пошукових заходах умовних «диверсантів».
Слід відмітити, що прикордонне відомство має достатнє технічне оснащення та високу бойову й професійну підготовку персоналу, що є запорукою надійного захисту кордону.
В ході навчань прикордонники виконували польоти з виявлення ознак протиправної діяльності, пошуку ймовірних порушників, їх супроводження та наведення на них сил і засобів взаємодіючих підрозділів. Завдяки злагодженим та професійним діям правоохоронців умовні «терористи» були виявлені та затримані.
Через погіршення погоди в Україні безе електроенергії залишилися 32 населених пункти, розташовані у трьох областях. Про це повідомляє пресслужба Державної служби з надзвичайних ситуацій.
“Станом на 7 годину 19 вересня внаслідок ускладнення погодних умов (пориви вітру, дощ, гроза) через спрацювання систем автоматичного захисту ЛЕП знеструмлено 32 населені пункти у 3 областях”, – йдеться у повідомленні.
Зокрема, безе електрики лишилися 18 населених пунктів у Сумській області, 8 – у Миколаївській та 6 у Чернігівській.
“До відновлення електропостачання залучено бригади обленерго”, – розповіли рятувальники.
- debaty.sumy.ua»
Про це повідомляє Сумський обласний лабораторний центр МОЗ України.
За весь час пандемії на Сумщині був зафіксований 1381 летальний випадок від COVID-19, за минулу добу – 1 (Сумський р-н).
Нагадаємо, за добу COVID-19 підтвердили у 121 жителя Сумщини.
- debaty.sumy.ua»
Как стало известно ВШ, в Сумской горсовет подали уже два проекта в рамках бюджета участия. Однако не все так гладко. Например, к проекту Юлии Федосеевой Крепость детских развлечений (спортивно-игровой комплекс в 10-м микрорайоне) (пр. Лушпы, 29) никаких вопросов нет. Тематика соответствующая (детская площадка) и территория - коммунальная, и смета соответствует установленному для городских проектов предельному уровню в 750 тыс. грн., и подписи собраны (две трети - от жителей соседних с двором домов).
А вот проект Mоdern Parking (Современный паркинг») на ул. 20 лет Победы, 13, от Юлии Нагорной, подавался и в предыдущей каденции общественного бюджета, но из-за большой сметы и комплексности был отклонен. На этот раз проект не прошел модерацию, ведь место реализации - территория Центральной горбольницы. А в соответствии с обновленным Положением, в рамках бюджета участия не принимают проекты, касающиеся коммунальных заведений (учреждений) и их территорий. Поэтому, сумчане, подавая свои проекты, будьте внимательнее!
Как подать проект - https://cutt.ly/pb_sumy
18 сентября были сыграны матчи 14-го тура чемпионата области по футболу.
Высшая лига
ФК «Кролевец» 1:4 «Аграрник-Авангард» Белополье
ФК «Нефтяник» Ахтырка 4:0 «Украина» Токари
«Ромны-Рятувальник» 3:3 «Явор» Краснополье
«Велетень» Глухов 1:0 «Колос» Севериновка
Лидирует «Велетень» - 26 очков в 12 играх, дальше – «Аграрник-Авангард» - 25 (12), «Нефтяник» - 24 (11)…
Первая лига
«Шахтер - ДЮСШ им.Мамиашвили» Конотоп 2:0 ФК «Дружба»
«Велетень-2» 2:1 «Колос» Шостка
В первой лиге определился чемпион – это шосткинский «Колос», который за два тура до конца оторвался на 8 очков. У него 32 очка (14), дальше - «Шахтер - ДЮСШ им.Мамиашвили» - 24 (14), ФК «Дружба» - 22 (14), «Велетень» - 22 (14).