Наука

В затонувшем египетском порту найдены плетеные корзины с фруктами, сохранившиеся с IV века до н.э. Также там обнаружены сотни керамических и бронзовых артефактов.

Об этом пишет The Guardian со ссылкой на археологов из Европейского института подводной археологии. Они ведут поиски в руинах древнего города Гераклион (чтобы посмотреть фото, доскролльте до конца страницы).

В корзинах находятся закаменевшие плоды масличной пальмы и виноградные косточки. Их нашли под землей, благодаря чему они хорошо сохранились. Там же были статуэтки, зеркала и многие другие артефакты, среди которых и импортная керамика.

Вероятно, это погребальные дары, так как недалеко находится курган длиной около 60 метров. Ранее под ним уже находили ритуальные подношения древних греков – большое количество глиняных предметов, в том числе амфор.

Также исследователи обнаружили рядом с курганом следы воздействия огня. Вероятно, здесь проводилась масштабная церемония кремации.

Когда-то Гераклион был крупнейшим египетским портом на Средиземном море. Во II веке до н.э. город затонул, а в VIII веке н.э.

еще больше ушел под воду.

Его удалось найти в 2000 году. С тех пор в Гераклионе обнаружили статуи, суда и якоря, огромные таблички на древних языках. По оценкам археологов, на данный момент исследовано лишь около 3% территории города.

Описание:

Корзины нашли под землей, благодаря чему они отлично сохранились

Источник:

theguardian.com

Alt:

Описание:

Место находки

Источник:

theguardian.com

Alt:

Как сообщал OBOZREVATEL в Израиле обнаружили фрагмент глиняной посуды возрастом 3100 лет. На нем написано имя "Иеруббаал", которое упоминается в Ветхом Завете. По мнению экспертов, фрагмент был частью небольшого кувшина, в котором хранились драгоценные жидкости.

На территории современной Венгрии найдены останки кремированной женщины беременной двойней. Согласно изотропному анализу, она принадлежала к местной элите, но прибыла в регион в возрасте 8-13 лет с Южной Моравии, Австрии или Баварии. На момент кремации ей было 25-35 лет, а два умерших плода скончались на 28-32 недели беременности.

Спостерігаючи за рентгенівськими променями, що вилітали з надмасивної чорної діри в центрі галактики на 800 мільйонів світлових років від нас, астрофізик Стенфордського університету Ден Уілкінс помітив інтригуючу закономірність. Він побачив серію яскравих спалахів рентгенівських променів, але не безпрецедентних, а потім телескопи зафіксували щось несподіване: додаткові спалахи рентгенівських променів, які були меншими, пізнішими та різного кольору, ніж яскраві спалахи, повідомляє technology.org.

Дослідники спостерігали яскраві спалахи рентгенівського випромінювання, що утворюється при попаданні газу в надмасивну чорну діру. Спалахи відлунювали від газу, що потрапляв у чорну діру, і коли спалахи спали, були помічені короткі рентгенівські променів, що відповідають відбиттю спалахів з дальньої сторони диска, зігнутих навколо чорної діри, де діє сильне гравітаційне поле. Зображення: Ден Вілкінс

Згідно з теорією, ці сяючі відлуння відповідали рентгенівським променям, відбитим позаду чорної діри, але навіть базове розуміння чорних дір говорить нам, що це дивне місце для світла.

"Будь -яке світло, що потрапляє в цю чорну діру, не виходить, тому ми не повинні бачити нічого, що знаходиться за чорною дірою", - сказав Уілкінс, науковий співробітник Інституту астрофізики та космології Кавлі. Це ще одна дивна характеристика чорної діри, яка робить це спостереження можливим. "Причина, по якій ми можемо це побачити, полягає в тому, що ця чорна діра деформує простір, згинаючи світло і скручуючи навколо себе магнітні поля", - пояснив Уілкінс.

Дивне відкриття, детально описане в роботі, опублікованій в Nature, є першим безпосереднім спостереженням світла з-за чорної діри - сценарій, який був передбачений теорією загальної теорії відносності Ейнштейна, але до цього часу не підтверджений.

"П’ятдесят років тому, коли астрофізики почали міркувати про поводження магнітного поля поблизу чорної діри, вони навіть не здогадувалися, що одного разу у нас можуть з’явитися методи, щоб спостерігати за цим безпосередньо і побачити загальну теорію відносності Ейнштейна в дії", - сказав Роджер Бландфорд, співавтор статті, професор Люка Блоссома у Школі гуманітарних та природничих наук,

професор фізики Стенфорда та професор фізики частинок та астрофізики SLAC.

Як побачити чорну діру

Початкова мотивація цього дослідження полягала в тому, щоб дізнатися більше про таємничу особливість певних чорних дір, яку називають короною. Матеріал, що потрапляє у надмасивну чорну діру, живить найяскравіші безперервні джерела світла у Всесвіті, і при цьому утворює корону навколо чорної діри. Це світло - рентгенівське, його можна проаналізувати, щоб зіставити та охарактеризувати чорну діру.

Провідна теорія того, що таке корона, починається зі сповзання газу в чорну діру, де він перегрівається до мільйонів градусів. При цій температурі електрони відокремлюються від атомів, утворюючи намагнічену плазму. Опинившись у потужному обертанні чорної діри, магнітне поле виступає так високо над чорною дірою і крутиться навколо себе так, що врешті-решт зовсім розривається - ситуація нагадує те, що відбувається навколо нашого власного Сонця, звідки запозичено назву "корона".

"Це магнітне поле, пов'язане і щільно прилягає до чорної діри, нагріває все навколо і виробляє ці високоенергетичні електрони,

які потім продовжують виробляти рентгенівські промені",-сказав Уілкінс.

Коли Уілкінс уважніше вивчив походження спалахів, він побачив серію менших спалахів. Дослідники визначили, що це ті самі спалахи рентгенівського випромінювання, але відбиті від задньої частини диска-перший погляд на дальній стороні чорної діри.

"Я будував теоретичні прогнози того, як ці відлуння здаються нам кілька років", - сказав Уілкінс. "Я вже бачив їх у теорії, яку розробляв, тому, побачивши їх у спостереженнях телескопа, я міг виявити зв'язок".

Майбутні спостереження

Місія розуміння та вивчення характеристик корони триває і потребує подальшого спостереження. Частину майбутніх спостереженьрежень забезпечить рентгенівська обсерваторія Європейського космічного агентства Athena (Advanced Telescope for High-ENergy Astrophysics). Будучи членом лабораторії Стіва Аллена, професора фізики в Стенфорді та фізики елементарних частинок та астрофізики в SLAC, Уілкінс допомагає розробити частину детектора Wide Field Imager для Athena.

Image credit: ESA

"У нього набагато більші дзеркала телескопа, і це дозволить нам отримати більш високу роздільну здатність за набагато коротший час спостереження", - сказав Уілкінс. "Отже, картина, яку ми починаємо отримувати з даних на даний момент, стане набагато чіткішою з цими новими обсерваторіями".

Ученые поделились результатами нового исследования, которые гласят: в ближайшие 10 лет в мире будет рождаться на 4,7 млн девочек меньше, чем сейчас.

Об этом пишет AFP.

В статье медицинского журнала BMJ авторы, проанализировав демографические данные более чем 3 млрд рождений в разных государствах за последние 50 лет, пришли к выводу, что это изменение может быть связано с предпочтениями в отношении потомства мужского пола.

Также такому умозаключению послужила и статистика по абортам, которые начали делать по половому признаку. Особенно тенденция прослеживается в странах Юго-Восточной Европы и Азии.

Таким образом, уже к 2030 году в мире будет переизбыток мужчин, а это, продолжают демографы, может стать причиной увеличения случаев насилия и преступлений.

Напомним, средняя ожидаемая продолжительность жизни в Украине слишком низкая и является одной из самых низких в Европе. А по смертности ученые наблюдают очень разительное отставание от цивилизованных стран, которое является огромным даже при условии ошибки на 10%.

Астрофізики вперше виявили світло поблизу чорної діри

Спостерігаючи за рентгенівськими променями, що вилітали з надмасивної чорної діри в центрі галактики на 800 мільйонів світлових років від нас, астрофізик Стенфордського університету Ден Уілкінс помітив інтригуючу закономірність. Він побачив серію яскравих спалахів рентгенівських променів, але не безпрецедентних, а потім телескопи зафіксували щось несподіване: додаткові спалахи рентгенівських променів, які були меншими, пізнішими та різного кольору, ніж яскраві спалахи, повідомляє technology.org.

Дослідники спостерігали яскраві спалахи рентгенівського випромінювання, що утворюється при попаданні газу в надмасивну чорну діру. Спалахи відлунювали від газу, що потрапляв у чорну діру, і коли спалахи спали, були помічені короткі рентгенівські променів, що відповідають відбиттю спалахів з дальньої сторони диска, зігнутих навколо чорної діри, де діє сильне гравітаційне поле. Зображення: Ден Вілкінс

Згідно з теорією, ці сяючі відлуння відповідали рентгенівським променям, відбитим позаду чорної діри, але навіть базове розуміння чорних дір говорить нам,

що це дивне місце для світла.

"Будь -яке світло, що потрапляє в цю чорну діру, не виходить, тому ми не повинні бачити нічого, що знаходиться за чорною дірою", - сказав Уілкінс, науковий співробітник Інституту астрофізики та космології Кавлі. Це ще одна дивна характеристика чорної діри, яка робить це спостереження можливим. "Причина, по якій ми можемо це побачити, полягає в тому, що ця чорна діра деформує простір, згинаючи світло і скручуючи навколо себе магнітні поля", - пояснив Уілкінс.

Дивне відкриття, детально описане в роботі, опублікованій в Nature, є першим безпосереднім спостереженням світла з-за чорної діри - сценарій, який був передбачений теорією загальної теорії відносності Ейнштейна, але до цього часу не підтверджений.

"П’ятдесят років тому, коли астрофізики почали міркувати про поводження магнітного поля поблизу чорної діри, вони навіть не здогадувалися, що одного разу у нас можуть з’явитися методи, щоб спостерігати за цим безпосередньо і побачити загальну теорію відносності Ейнштейна в дії", - сказав Роджер Бландфорд, співавтор статті, професор Люка Блоссома у Школі гуманітарних та природничих наук,

професор фізики Стенфорда та професор фізики частинок та астрофізики SLAC.

Як побачити чорну діру

Початкова мотивація цього дослідження полягала в тому, щоб дізнатися більше про таємничу особливість певних чорних дір, яку називають короною. Матеріал, що потрапляє у надмасивну чорну діру, живить найяскравіші безперервні джерела світла у Всесвіті, і при цьому утворює корону навколо чорної діри. Це світло - рентгенівське, його можна проаналізувати, щоб зіставити та охарактеризувати чорну діру.

Провідна теорія того, що таке корона, починається зі сповзання газу в чорну діру, де він перегрівається до мільйонів градусів. При цій температурі електрони відокремлюються від атомів, утворюючи намагнічену плазму. Опинившись у потужному обертанні чорної діри, магнітне поле виступає так високо над чорною дірою і крутиться навколо себе так, що врешті-решт зовсім розривається - ситуація нагадує те, що відбувається навколо нашого власного Сонця, звідки запозичено назву "корона".

"Це магнітне поле, пов'язане і щільно прилягає до чорної діри, нагріває все навколо і виробляє ці високоенергетичні електрони,

які потім продовжують виробляти рентгенівські промені",-сказав Уілкінс.

Коли Уілкінс уважніше вивчив походження спалахів, він побачив серію менших спалахів. Дослідники визначили, що це ті самі спалахи рентгенівського випромінювання, але відбиті від задньої частини диска-перший погляд на дальній стороні чорної діри.

"Я будував теоретичні прогнози того, як ці відлуння здаються нам кілька років", - сказав Уілкінс. "Я вже бачив їх у теорії, яку розробляв, тому, побачивши їх у спостереженнях телескопа, я міг виявити зв'язок".

Майбутні спостереження

Місія розуміння та вивчення характеристик корони триває і потребує подальшого спостереження. Частину майбутніх спостереженьрежень забезпечить рентгенівська обсерваторія Європейського космічного агентства Athena (Advanced Telescope for High-ENergy Astrophysics). Будучи членом лабораторії Стіва Аллена, професора фізики в Стенфорді та фізики елементарних частинок та астрофізики в SLAC, Уілкінс допомагає розробити частину детектора Wide Field Imager для Athena.

“It’s got a much bigger mirror than we’ve ever had on an X-ray telescope and it’s going to let us get higher resolution looks in much shorter observation times,” said Wilkins. “So, the picture we are starting to get from the data at the moment is going to become much clearer with these new observatories.”

"У нього набагато більші дзеркала телескопа, і це дозволить нам отримати більш високу роздільну здатність за набагато коротший час спостереження", - сказав Уілкінс. "Отже, картина, яку ми починаємо отримувати з даних на даний момент, стане набагато чіткішою з цими новими обсерваторіями".

Спостерігаючи за рентгенівськими променями, що вилітали з надмасивної чорної діри в центрі галактики на 800 мільйонів світлових років від нас, астрофізик Стенфордського університету Ден Уілкінс помітив інтригуючу закономірність. Він побачив серію яскравих спалахів рентгенівських променів, але не безпрецедентних, а потім телескопи зафіксували щось несподіване: додаткові спалахи рентгенівських променів, які були меншими, пізнішими та різного кольору, ніж яскраві спалахи, повідомляє technology.org.

Дослідники спостерігали яскраві спалахи рентгенівського випромінювання, що утворюється при попаданні газу в надмасивну чорну діру. Спалахи відлунювали від газу, що потрапляв у чорну діру, і коли спалахи спали, були помічені короткі рентгенівські променів, що відповідають відбиттю спалахів з дальньої сторони диска, зігнутих навколо чорної діри, де діє сильне гравітаційне поле. Зображення: Ден Вілкінс

Згідно з теорією, ці сяючі відлуння відповідали рентгенівським променям, відбитим позаду чорної діри, але навіть базове розуміння чорних дір говорить нам, що це дивне місце для світла.

"Будь -яке світло, що потрапляє в цю чорну діру, не виходить, тому ми не повинні бачити нічого, що знаходиться за чорною дірою", - сказав Уілкінс, науковий співробітник Інституту астрофізики та космології Кавлі. Це ще одна дивна характеристика чорної діри, яка робить це спостереження можливим. "Причина, по якій ми можемо це побачити, полягає в тому, що ця чорна діра деформує простір, згинаючи світло і скручуючи навколо себе магнітні поля", - пояснив Уілкінс.

Дивне відкриття, детально описане в роботі, опублікованій в Nature, є першим безпосереднім спостереженням світла з-за чорної діри - сценарій, який був передбачений теорією загальної теорії відносності Ейнштейна, але до цього часу не підтверджений.

"П’ятдесят років тому, коли астрофізики почали міркувати про поводження магнітного поля поблизу чорної діри, вони навіть не здогадувалися, що одного разу у нас можуть з’явитися методи, щоб спостерігати за цим безпосередньо і побачити загальну теорію відносності Ейнштейна в дії", - сказав Роджер Бландфорд, співавтор статті, професор Люка Блоссома у Школі гуманітарних та природничих наук,

професор фізики Стенфорда та професор фізики частинок та астрофізики SLAC.

Як побачити чорну діру

Початкова мотивація цього дослідження полягала в тому, щоб дізнатися більше про таємничу особливість певних чорних дір, яку називають короною. Матеріал, що потрапляє у надмасивну чорну діру, живить найяскравіші безперервні джерела світла у Всесвіті, і при цьому утворює корону навколо чорної діри. Це світло - рентгенівське, його можна проаналізувати, щоб зіставити та охарактеризувати чорну діру.

Провідна теорія того, що таке корона, починається зі сповзання газу в чорну діру, де він перегрівається до мільйонів градусів. При цій температурі електрони відокремлюються від атомів, утворюючи намагнічену плазму. Опинившись у потужному обертанні чорної діри, магнітне поле виступає так високо над чорною дірою і крутиться навколо себе так, що врешті-решт зовсім розривається - ситуація нагадує те, що відбувається навколо нашого власного Сонця, звідки запозичено назву "корона".

"Це магнітне поле, пов'язане і щільно прилягає до чорної діри, нагріває все навколо і виробляє ці високоенергетичні електрони,

які потім продовжують виробляти рентгенівські промені",-сказав Уілкінс.

Коли Уілкінс уважніше вивчив походження спалахів, він побачив серію менших спалахів. Дослідники визначили, що це ті самі спалахи рентгенівського випромінювання, але відбиті від задньої частини диска-перший погляд на дальній стороні чорної діри.

"Я будував теоретичні прогнози того, як ці відлуння здаються нам кілька років", - сказав Уілкінс. "Я вже бачив їх у теорії, яку розробляв, тому, побачивши їх у спостереженнях телескопа, я міг виявити зв'язок".

Майбутні спостереження

Місія розуміння та вивчення характеристик корони триває і потребує подальшого спостереження. Частину майбутніх спостереженьрежень забезпечить рентгенівська обсерваторія Європейського космічного агентства Athena (Advanced Telescope for High-ENergy Astrophysics). Будучи членом лабораторії Стіва Аллена, професора фізики в Стенфорді та фізики елементарних частинок та астрофізики в SLAC, Уілкінс допомагає розробити частину детектора Wide Field Imager для Athena.

“It’s got a much bigger mirror than we’ve ever had on an X-ray telescope and it’s going to let us get higher resolution looks in much shorter observation times,” said Wilkins. “So, the picture we are starting to get from the data at the moment is going to become much clearer with these new observatories.”

"У нього набагато більші дзеркала телескопа, і це дозволить нам отримати більш високу роздільну здатність за набагато коротший час спостереження", - сказав Уілкінс. "Отже, картина, яку ми починаємо отримувати з даних на даний момент, стане набагато чіткішою з цими новими обсерваторіями".

В Укргідрометцентрі повідомляють, що пожежі на території Туреччини, Греції та Італії впливають на погоду в Україні.Погода в Україні стає більш нестійкою та складнішою у прогнозуванні. На це впливають масштабні пожежі в Туреччині, Греції та Італії.

Про це повідомили у прес-службі Укргідрометцентру.

Також, за прогнозами синоптиків, 3 серпня з’явились невеликі грозові осередки над Житомирщиною. Ба більше, вони переміщуються через Київщину і Чернігівщину на Схід.

Але загрози вони не становлять. Синоптики зазначають, що не вдалось спрогнозувати ці короткотривалі грози, оскільки вони утворились на особливій так званій лінії сходимостей – смузі в атмосфері, де на висоті зустрічаються вітри протилежних напрямків.

Пожежі та рекордні температури

У Туреччині та Греції ніяк не вщухають пожежі та рекордно високі температури.

Так, у Греції метеорологи попередили, що на територію країни у серпні нагряне аномальна та тривала спека. Температура повітря може сягнути +44 градусів.

А у Туреччині продовжують спалахувати нові лісові пожежі. Дим з вогнем охоплюють береги моря. Стихія вже наробила чимало лиха та забрала життя багатьох людей.

Детальніше про пожежі у світі та аномальну спеку – читайте у матеріалі.

В двух тысячах световых лет от нашей планеты ученые зафиксировали звезду, которая летит к краю Млечного Пути на невероятной скорости. Звезда, получившая название LP 40–365 – это осколок, возникший в результате взрыва сверхновой. Она относится к числу уникальных звезд, которые очень быстро передвигаются. Скорость достигает 3,2 млн км/час. При этом объект дополнительно вращается вокруг своей оси.

Об этом сообщает phys.org.

Джей Джей Гермес отметил, что раньше специалисты даже не предполагали, что подобная звезда, пережившая взрыв и продолжающая при этом двигаться дальше, может существовать. Гермес и Путтерман провели исследование, которое позволило получить новую информацию относительно аналогичных объектов.

Сверхновые возникают в результате того, что белый карлик набрал очень большую массу и из-за этого взорвался. Если ученые смогут установить скорость вращения данной звезды, то они легко определят, с какой именно системы LP 40−365 вылетела. Предположительно, данный объект, который вращался вокруг другой звезды, находился на небольшом расстоянии. Во время взрыва возникло что-то наподобие рогатки, что и стало причиной запуска осколка LP 40–365 в космические просторы.

Проведенное специалистами исследование позволит также получить дополнительную информацию относительно того, какую именно роль играли данные звезды, когда непосредственно возникла сверхновая и что на самом деле может случиться после взрыва.

Группа немецких ученых из Университета Саара провела исследование, чтобы более детально изучить от чего зависит старение. Специалисты назвали процессы иммунной системы, которые способствуют этому.

Об этом пишут СМИ.

Как рассказал журналистам ведущий автор научной работы в одном из последних интервью, когда человек стареет, его приобретенный иммунитет снижается, а врожденный, наоборот, пробуждается и становится очень активным. Из-за этого у пожилых людей часто наблюдаются хронические воспаления, приносящие значительный ущерб всему здоровью, в частности артрит и атеросклероз. Ученые выяснили, что воспалительным процессам в преклонном возрасте способствует отсутствие или выработка в малом количестве гормона стресса, а именно кортизола.

Он образуется в надпочечниках и принимает участие в метаболизме. Известно, что плохая работа макрофагов связана с белком GLIZ, который в свою очередь регулирует кортизол. Также он способствует уменьшению воспалений. Согласно утверждениям ученых, когда макрофаги активируются, подобные процессы усиливаются.

На данный момент специалисты продолжают работу над поиском новых активных ингредиентов для повышения белка GLIZ в организме. Ведущий автор исследования сообщил, что последняя научная работа является большим шагом в изучении процесса старения.

Hyperbola-1- четырехступенчатая ракета-носитель на твердом топливе.

Третий запуск ракеты Hyperbola-1 китайской частной компании iSpace во вторник завершился неудачей, сообщает агентство Синьхуа.

Пуск ракеты состоялся в 15.39 по местному времени (10.39 по Минску) с космодрома Цзюцюань в провинции Ганьсу. Неполадки обнаружились еще во время полета ракеты, находившийся на ее борту спутник после отделения не смог нормально выйти на заданную орбиту, а летные испытания не достигли намеченной цели.

Ранее о пуске и возможных проблемах с ним сообщило издание SpaceNews, отметив, что из китайской социальной сети Weibo вскоре после публикации были удалены появившиеся там любительские кадры. Об успешном запуске китайских аппаратов обычно сообщается в течение часа, однако о пуске Hyperbola-1 довольно продолжительное время не было никаких сведений, и только поздним вечером по пекинскому времени короткое сообщение о пуске опубликовало государственное агентство Синьхуа.

Ракета разработана частной китайской компанией Beijing Interstellar Glory Space Technology Ltd. (iSpace), первый запуск состоялся в июле 2019 года, тогда ракета-носитель успешно вывела на орбиту два научно-исследовательских спутника. Второй запуск завершился в феврале неудачей.

Hyperbola-1- это четырехступенчатая ракета-носитель на твердом топливе, в настоящий момент она обладает наибольшей грузоподъемностью из всех ракет-носителей в Китае, произведенных частными компаниями. Максимальный диаметр ракеты составляет 1,4 метра, ее длина – 20,8 метра, ракета может вывести на орбиту до 260 килограммов полезной нагрузки.

Группа ученых-астрономов из Института астрономии Гавайского университета заявили об открытии экзопланеты COCONUTS-2b, на которой из-за особенностей орбитального периода год длится около 1,1 млн лет. Как пишет "N+1″, результаты своих наблюдений астрономы опубликовали в журнале The Astrophysical Journal Letters.

Планета была обнаружена в рамках программы COCONUTS (COol Companions ON Ultrawide orbiTS), целью которой является поиск небесных тел планетарного масштаба, расположенных на большой дальности от звезд.

Еще в 2011 году астрономы обнаружили звезду, которая получила название COCONUTS-2А. Это красный карлик спектрального типа М3, находящий на расстоянии в 35 световых лет от Солнца. Ученые продолжали наблюдения и выявили рядом со звездой еще один объект. Оказалось, они гравитационно связаны, и образуя пару, двигаются в одном направлении. Этим объектом и оказалась экзопланета COCONUTS-2b.

Звездная система COCONUTS-2А и планета COCONUTS-2b. Фото: Astrophysical Journal Letters

Отмечается, что метод прямых наблюдений, который используют астрономы в рамках программы COCONUTS, предоставляет им ценную информацию для понимания того, как происходило формирование и эволюция экзопланет. Тем не менее данный метод требует большого количества усилий и времени, поэтому в течение многолетних наблюдений ученые смогли выявить лишь несколько подобных объектов в космосе.

Как сообщали Українські Новини, в 2019 году астрономы обнаружили в Солнечной системе новую и при этом самую маленькую планету, которой дали название Гигея.

А в 2018 году астрономы сообщили об открытии суперземли, планеты похожей на Землю, которая располагается всего в 6 световых годах от Солнечной системы.

А годом ранее ученые выявили в космосе газовый гигант невероятно больших размеров.

В ночь с 11 на 12 августа в небе можно будет заметить от 60 до 100 метеоров в час, что составляет 1-2 метеора в минуту.

Об этом сообщает Gismeteo.

В этом году наблюдать за Персеидами будет удобно, так как луна большую часть ночи будет находиться за горизонтом, это позволяет рассмотреть даже тусклые метеоры. Но световое загрязнение городов и автомагистралей может помешать наблюдению за ночным небом.

В 2020 году луна была почти полной, ее свет уменьшил количество метеоров, видимых с Земли.

Самый густой метеорный дождь будет наблюдаться 11 августа после наступления темноты, со скоростью, растущей с течением ночи. Пик ожидается за один-два часа до рассвета в четверг, 12 августа.

Как сообщалось ранее, в ночь на 25 июля над Норвегией пролетел метеорит. Специалисты считают, что он мог упасть на землю в лесистой местности под названием Финнемарка, примерно в 60 км к западу от Осло.

Напомним также, в графстве Глостершир на западе Англии прямо в поле был найден небольшой обломок камня, которыйй оказался древним метеоритом.

Boeing Space раскрыла причину переноса сегодняшнего запуска космического корабля Starliner. Оказалось, что специалисты обнаружили технические неполадки в двигательной установке аппарата.

Об этом пишет РБК-Украина со ссылкой на пресс-службу Boeing Space.

В сообщении отмечается, что перед запуском космического корабля, инженеры обнаружили неожиданные показатели о положении клапана в двигательной установке.

Сейчас специалисты продолжают изучать возможность того, чтобы запустить Starliner к Международной космической станции завтра.

Напомним, что РБК-Украина рассказывало о том, что запуск космического корабля Starliner в который раз перенесли.

Головний пояс астероїдів – це тороїдальне скупчення малих космічних тіл. Великі та маленькі астероїди, комети головного поясу, планетоземалі та навіть карликова планета – всі ці об'єкти "заселяють" стабільні орбіти між Марсом та Юпітером. І всі ці об'єкти схожі між собою. Та виявилося, що два з них відрізняються від решти.

Типовий та найбільш розповсюджений "житель" Головного поясу астероїдів – це кам'яний астероїд. Переважно це хондрити S-типу та C-типу. Ще далі розташовуються астероїди D-типу, які утворилися далі, ніж більшість тіл Головного поясу. Їхня характерна особливість – червонуватий колір. Та нещодавно у Головному поясі були виявлені два об'єкти, які були значно червонішими за D-тіла. Це може свідчити про те, що утворилися вони на краю Сонячної системи.

Цікаве за темою Астероїд, який знищив динозаврів – звідки він прилетів

Розповсюдження певних типів астероїдів / Фото Phys.org

Деталі дослідження

Екстрачервоні космічні тіла переважно представлені так званими транснептуновими об'єктами. Такі об'єкти, як зрозуміло з назви, розташовані за орбітою Нептуна на величезній відстані від Землі.

Об'єкти з таким спектром виявили й в Головному поясі. Характерно, що обидва астероїди відомі людям ще з XIX століття:

203 Pompeja – великий астероїд Головного поясу. Діаметр космічного тіла становить близько 116 кілометрів. Відкритий у 1879 році та названий на честь міста Помпеї, яке у 79 році нашої ери було зруйноване внаслідок виверження вулкану Везувій.

269 Justitia – доволі великий астероїд Головного поясу. Діаметр космічного тіла становить близько 55 кілометрів. Відкритий у 1887 році та названий на честь Юстиції, богині правосуддя.

Астрономи проводили спектроскопічні спостереження об'єктів, коли виявили, що ці два астероїди мають колі, червоніший, ніж тіла D-типу. Червоний колір зумовлюється органічними речовинами, які вкривають космічні об'єкти.

Вчені вважають, що обидва космічні тіла сформувалися за межами сучасної орбіти Нептуна.

Про місію до астероїдів "Троянська" міжпланетна станція NASA прибула до космічного центру

Звідки ці два астероїди взялися?

Опираючись на свої знання, вчені зробили припущення, що об'єкти потрапили на свої нинішні орбіти на ранньому етапі формування Сонячної системи.

Ймовірніше за все, така доля спіткала їх через рух планет-гігантів та переміщення їх на сьогоднішні стабільні орбіти. Як вважається, ці переміщення "вибили" безліч об'єктів з їхніх тодішніх орбіт:

Одні були викинуті в сторону хмари Оорта, а, можливо, й за межі Сонячної системи.

Інші, навпаки, "посунули" в сторону центру. Це, наприклад, викликало Пізнє важке бомбардування, наслідки якого ми можемо побачити, поглянувши на Місяць.

Тому, ймовірно, що саме гравітаційні процеси, викликані переміщення планет-гігантів, призвели до того, що два червоні астероїди перемістилися з далекого краю Сонячної системи до Головного поясу астероїдів.

У Середземному морі біля узбережжя Палермо виявили затонуле давньоримське судно. Воно датується другим століттям до нашої ери.

Зараз корабель перебуває неподалік від муніципалітету Ізола-делле-Фемміне, на глибині 92 метрів. За допомогою підводного робота вдалося зробити перші знімки. Судячи з них, судно перевозило велику кількість глечиків з вином.

Читайте також Як підготувати авто до літньої мандрівки: корисні поради водіям

У затонулому місці знайшли багато амфор, глеків, які використовувалися для транспортування вина та оливкової олії.

Глечики для вина, які виявили на затонулому кораблі / Фото Soprintendenza del Mare Regione Sicilia

Сицилійська влада назвала знахідку однією з найважливіших в археології за останні роки.

Тепер ми дізнаємося більше про життя на борту і взаєминах між прибережним населенням,

– розповіла наглядач морського регіону Сицилії та учасниця експедиції Валерія Лі Вігні.

Зазначається, що ці знахідки допоможуть більше дізнатися про торговельну діяльність Риму в Середземномор'ї.

Біля Сицилії знайшли судно з амфорами для вина: дивіться відео

Як відомо, для дослідження затонулого судна вчені використовували океанографічне судно "Каліпсо", використовуючи дистанційно керований апарат, щоб сфотографувати його.

Відзначимо раніше археологи в Єгипті знайшли затонулий корабель з куполом, який затонув понад 2 тисячі років.

Його цитує The New York Times. Так, у день стикування «Науки» Сковілл мав вихідний день, але прийшов в центр управління польотами з цікавості. Після завершення стикування колега попросив його підмінити. «Я погодився, адже найскладніша частина — саме стикування — було позаду. А потім спрацювало попередження — всього два рядки коду, що щось не так. Виявилося, що у «Науки» включилися двигуни, і станція почала обертатися навколо своєї осі», — розповідає керівник польотів.

Зазначає, що швидкість обертання була невеликою і космонавти всередині майже нічого не відчули. Але антени після цього були спрямовані не туди, куди треба. Відключити двигуни було неможливо, у «Роскосмосі» заявили, що модуль може приймати команди тільки безпосередньо з Росії, а до наступного прольоту МКС над нею залишалося 70 хвилин. «Я вперше за сім років роботи оголосив про аварійну ситуацію. Ми активували додаткові антени, але сигнал все одно двічі пропадав. З Росії в цей час запустили двигуни на модулях «Зірка» і «Прогрес», щоб компенсувати обертання. Через 15 хвилин робота двигунів "Науки" припинилася — пізніше з'ясувалося, що закінчилося паливо», — розповідає Зебулон Сковілл.

Зазначимо, раніше у NASA заявили що відклали запуск на Міжнародну космічну станцію корабля Starliner компанії Boeing через інцидент із російським модулем «Наука». Що це за модуль? 13-метровий та 20-тонний російський апарат приєднався до задньої частини МКС, з'єднавшись з іншими російськими сегментами станції. Модуль мали запустити ще у 2007 році, але через низку технічних та фінансових проблем політ відкладали.

Астронавти будуть використовувати «Науку» як додатковий простір для проведення експериментів та зберігання вантажу. На модулі також буде зона відпочинку та ще один туалет.

Крабы ассоциируются с морскими побережьями, однако отдельные их виды переселились в пресные водоемы и даже колонизировали влажные тропические леса. Например, в Африке и на близлежащих островах такой образ жизни ведут представители семейства Potamonautidae. К сожалению, из-за разрушения среды обитания и вылова ради еды многие виды африканских пресноводных крабов, в первую очередь те, что связаны с лесами, стали очень редкими. Некоторые из них не попадались на глаза ученым уже много десятков лет.

Один из таких видов — Afrithelphusa leonensis. Он известен всего по трем экземплярам, добытым в 1955 году в лесах на территории современного Сьерра-Леоне. Несколько лет назад природоохранная организация Global Wildlife Conservation (теперь она называется Re:wild) включила этого яркоокрашенного краба в список из 25 самых разыскиваемых биологических видов.

Камерунский зоолог Пьер Мвого Ндонго из Дуальского университета решил выяснить, дожили ли A. leonensis до наших дней или окончательно исчезли. Кроме того, ученого интересовала судьба других редких западноафриканских крабов.

В январе-феврале 2021 года он вместе с коллегами и при поддержке Re:wild организовал экспедицию в Сьерра-Леоне и в течение трех недель посетил немногие сохранившиеся участки леса на севере, юге и юго-востоке страны. Поскольку работы проводились в сухой сезон, исследователи смогли добраться до ряда мест, которые в сезон дождей отрезаны от внешнего мира.

На каждом участке команда Мвого Ндонго сначала опрашивала местных жителей, не встречали ли они в лесах ярких крабов, которые живут в норах далеко от воды. В округе Моямба на юге Сьерра-Леоне ученым рассказали, что таких крабов можно увидеть около одной из ферм, расположенных на краю тропического леса. Отправившись туда, исследователи через три дня обнаружили краба Afrithelphusa azfelli — а затем еще несколько представителей данного вида. A. azfelli (на главном снимке) прятался от зоологов еще дольше, чем A. leonensis: до сих пор он был известен по двум экземплярам, добытым в 1796 году в неизвестной области Сьерра-Леоне.

Многие специалисты были уверены, что A. azfelli давно вымер, однако, согласно наблюдениям Мвого Ндонго и его коллег,

в округе Моямба существует по крайней мере одна здоровая популяция данного вида. Впрочем, уже в ближайшее время эти крабы могут столкнуться с серьезными проблемами, поскольку лес, в котором они живут, постепенно исчезает под натиском сельского хозяйства. Хотя сейчас он в основном нетронут, по его окраинам появляется все больше ферм.

На последнем этапе работ экспедиция отправилась в тропические леса, покрывающие гору Сахарная Голова к югу от Фритауна — столицы Сьерра-Леоне. Именно здесь 66 лет назад были пойманы первые и последние экземпляры A. leonensis. Из-за приближающегося локдауна, связанного с распространением коронавируса, у команды Мвого Ндонго было мало времени на исследования в этой точке. Однако зоологи наняли группу местных жителей и с их помощью смогли обнаружить шесть особей A. leonensis. Все найденные крабы жили в густом лесу вдали от поселений и сельхозугодий и прятались в глубоких норах. Как и в случае с A. azfelli, популяция A. leonensis оказалась достаточно благополучной. Тем не менее, вырубка лесов угрожает и этому повторно обнаруженному виду.

Помимо переоткрытия уже известных видов крабов, команде Мвого Ндонго также удалось обнаружить два неизвестных науке вида из рода Liberonautes (они пока не получили официальных описаний и названий). В будущем исследователи планируют вернуться в Сьерра-Леоне, чтобы больше узнать об экологических предпочтениях местных пресноводных крабов и угрозах, с которыми они сталкиваются. Эта информация нужна, чтобы наладить эффективную защиту A. leonensis, A. azfelli и родственных им видов.

Краб A. leonensis — уже восьмой вид из списка Re:wild, который ученым удалось переоткрыть. Ранее специалисты подтвердили существование сомалийского прыгунчика (Galegeeska revoilii), вьетнамского оленька (Tragulus versicolor), мадагаскарского хамелеона Furcifer voeltzkowi, саламандры Bolitoglossa jacksoni, гигантской пчелы Уоллеса (Megachile pluto), непентеса Nepenthes mollis и галапагосской черепахи с острова Фернандина (Chelonoidis phantasticus).

По материалам N +1

В Африке обнаружили считавшееся вымершим животное

В Австралии заметили животное, которое уже 80 лет считается вымершим