Львів

Якщо держава не врегулює ситуацію та не компенсує створену на сьогоднішній день різницю в тарифах, громади тонутимуть в багатомільйонних боргах.

Про це інформує Дрогобицька міська рада, пише Dailylyviv.com

Наразі єдиним існуючим документом – є меморандум, яким держава зобов’язалась компенсувати різницю в тарифі для населення, шляхом збільшення на 4% надходжень до місцевих бюджетів від сплати ПДФО.Таким чином для споживача категорії "населення" тариф поки залишається незмінним і становить 1988,18 грн/Гкал. Однак меморандум – це лише наміри, такий вид документу не має юридичної сили і не може гарантувати виконання зобов’язань з боку держави.У разі відсутності компенсації різниці тариф для населення також доведеться переглядати.Що ж стосується тарифу на газ для бюджетних установ – тут ситуація просто плачевна. Якщо минулого опалювального сезону тариф на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання для потреб бюджетних установ був затверджений на рівні 2655,67 грн/Гкал, – то зараз його вимушено підвищують до 4400 грн/Гкал. Тобто зростання тарифу для бюджетних установ складає 66%".

При цьому вартість природного газу в попередньому тарифі, разом з транспортуванням та розподілом його, складала 9488,7 грн/тис.м3, а в затвердженому тарифі на опалювальний сезон 2021-22рр – 18 391,5 грн/ тис.м3 (в тому числі вартість розподілу природного газу АТ «Львівгаз» – 2000 грн/тис. м3). Тобто ціна газу з транспортуванням та розподілом зросла на 94% і про жодну компенсацію державним бюджетом теплопостачальним підприємствам, в разі збереження попереднього тарифу, для бюджетних установ поки мови не йде.Рішення виконкому вступає в силу з дня його опублікування.Враховуючи прогнозовану високу температуру повітря на наступний тиждень, в межах 15-20 С, – опалювальний сезон найбільш ймовірно розпочнеться 25-27 жовтня.На сьогодні готується розпорядження міського голови про початок опалювального сезону з 18 жовтня у бюджетних установах, які забезпечуються теплопостачанням від котелень, що виробляють тепло на альтернативних видах палива.

Львівська мерія вирішила розробити механізм компенсації мешканцям навколишніх будинків у зв’язку з цілодобовим режимом перехрестя вулиць Городоцької і Бандери. Цілодобова робота дорожників і будівельників дозвовить швидше завершити ремонт одного з найбільш назавантажених перехресть міста.

Нагадаємо, що перехрестя вулиць Городоцької і Бандери коло костелу Ельжбети (церква святих Ольги і Єлизавети УГКЦ) перекрили для оновлення трамвайної інфраструктури в ніч на 14 жовтня, що спровокувало значне утруднення у транспортному сполученні. Тому під час засідання виконкому Львівської міськради 15 жовтня прийняли рішення про цілодобовий режим роботи, щоб завершити ремонт протягом місяця – до 15 листопада.

Зважаючи на можливі незручності від нічної роботи ремонтників львівська мерія вперше вирішила розробити механізм компенсації мешканцям навколишніх будинків. У повідомленні прес-служби ЛМР не уточнюється характер компенсації, відомо лише, що розробити цей механізм мають до 10 листопада.

Ремонт вулиці Бандери і перехрестя з вул. Городоцькою веде турецька компанія Онур.

“Для тих, хто побачить такий результат ПЛР на коронавірус повідомляю – це ПІДРОБКА! Замість Львівський обласний лабораторний центр з липня існує Львівський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України”, — написала головна санітарна лікарка Львівщини Наталія Іванченко (Тімко) на своїй сторінці у Фейсбуку.

Вона також закликала бути пильними, перевіряючи результати ПЛР на коронавірус.

Нагадаємо, у Львові викрили шахраїв, які видавали фальшиві ПЛР-тести.

У Львові на площі біля Собору Святого Юра створили світлову хвилю до Дня обізнаності про перинатальну втрату. Щороку 15 жовтня вшановують пам'ять дітей, які померли під час вагітності або одразу після народження. Як повідомила організаторка заходу сестра Юстина Голубець, у Львові таку акцію організовують вчетверте.

У пам’ять про дітей батьки написали їхні імена на паперових квітках та почепили їх на дерево пам’яті. Хто ще не встиг назвати свою дитину, написав звернення як до Маленького Ангела.

"В мене двоє дітей. В нас чотири роки тому народилася донечка Оксана. Вона прожила лише 8 днів. Ми, коли збираємося разом, ми ділимося як сім'я переживає, чоловік, родина. І цей день він є таким символічним, коли ми є разом, бо дуже багато хто, в нас взагалі в суспільстві не прийнято розповідати про втрати і не прийнято питати, як ти себе почуваєш", — розповідає учасниця заходу Ореста Засадна.

Також, єднаючись із усім світом, кожен учасник запалив свою свічку. Таким чином Святоюрську площу охопила світлова хвиля, як символ пам’яті.

"Прийшло дуже багато людей, дуже багато сімей. Власне це і є день для таких батьків. І ця світлова хвиля, якщо ми запалимо впродовж однієї години цю свічку, вона триватиме, то весь світ 24 години горить у спогадах про маленьких ангелів і Україна теж долучається отим запаленням свічок єдності", — каже сестра Юстина Голубець.

Читайте нас у Instagram: головні новини регіону

У Львові 15 жовтня вшанували пам’ять дітей, які не народилися або ж померли одразу ж після пологів. Біля Святоюрського собору Української греко-католицької церкви встановили освітні намети.

Кожна мама, в якої під час вагітності чи невдовзі після пологів померла дитина, могла написати їі ім’я, і картку з іменем причепити на символічне дерево.

У соборі Святого Юрія відбулася літургія у пам‘ять втрачених дітей, життя яких було коротким.

«Саме ця дитинка перетворює батьків на батька і маму. З 2019 року в УГКЦ запроваджено 15 жовтня як День пам’яті дітей, які померли в утробі матері чи після пологів, щоб об’єднати батьків, які залишаються з цією втратою сам на сам. Кожна п’ята вагітність переривається з невідомих причин, і лише у половині випадків встановлюється причина. Перинатальна смертність в Україні становить 8–9% . Ці ненароджені діти немов не існують, але вони повертаються через молитви і спогади батьків», – каже монахиня УГКЦ Юстина Голубець, засновниця громадської організації Перинатальний хоспіс «Слід життя».

Учасники акції запалили свічки і зробили Світлову хвилю. До цього заходу приєднуються багато країн, таким чином «хвиля» протягом 24 годин може охопити весь світ.

«Ми проводимо заходи в місті, щоб збільшити обізнаність, бо вмирають діти, але у суспільстві не говорять про це, родичі не мають підтримки. Я по собі знаю, що про це не говорять. В організації ми маємо нагоду спілкуватися і ділитися одна з іншою, це як моральна терапія», – говорить учасниця акції Ореста Засадна.

15 жовтня є Всесвітнім днем пам‘яті обізнаності про перинатальну втрату. У 2018 році Львів був першим містом в Україні, яке долучилося до цього дня.

У свято Покрови Пресвятої Богородиці, День захисників і захисниць України в Національній академії сухопутних військ ім. Петра Сагайдачного вшанували полеглих в бою випускників вишу.

Від громади міста до урочистостей долучились, щоб вшанувати Героїв перший заступник міського голови Львова Андрій Москаленко та директор департаменту «Адміністрація міського голови» Євген Бойко.

Присутні офіцери, курсанти та представники влади міста і області поклали квіти до стели пам’яті полеглих вихованців академії.

Додамо, що сьогодні в місті відбуватиметься чимало заходів.

Зокрема, на Личаківському кладовищі, а згодом і в Гарнізонному храмі святих верховних апостолів Петра і Павла відбудуться спільні молитви за Україну та її захисників.

А вже о 13.00 год на Меморіалі пам’яті Героїв Небесної Сотні розпочнеться урочиста подія: відбудеться спільна молитва, урочисте підняття національного прапора та вручення відзнак від громади міста.

У події візьмуть участь родини Героїв Небесної Сотні та учасників АТО/ООС, духовенство, представники міської та обласної влади й небайдужі мешканці міста.

Про це інформує міжнародний аеропорт Львів, пише Dailylviv.com.

З 1 липня 2020 угорський лоукостер розмістив у Львівському аеропорту перший літак - Airbus A320. З літа 2022 року авіакомпанія базуватиме у Львові вже три літаки.

Нові літаки будуть виконувати 9 нових маршрутів зі Львова до Парижа (Бове), Мадрида, Ейндговена, Барселони, Брюсселя-Шарлеруа, Ніцци, Тревізо, Афін та Салоніків.

Новий рейс до Мадриду (Іспанія) стартує із 27 березня 2022 року. Двічі на тиждень по середах та неділях. Вартість квитка від 809 грн. Новий рейс до Ейндховена (Нідерланди) стартує 27 березня 2022 року. Двічі на тиждень по вівторках та суботах. Вартість квитка від 809 грн.Новий рейс до Барселони Ель Прат (Іспанія) стартує із 28 березня 2022 року. Тричі на тиждень по понеділках, середах та п’ятницях. Вартість квитка стартує від 809 грн.Новий рейс до Парижа Бове (Франція) стартує із 28 березня 2022 року. Тричі на тиждень по вівторках, четвергах та суботах. Вартість квитка стартує від 809 грн.Новий рейс до Брюсселю Шарлеруа (Бельгія) стартує із 1 червня 2022 року. Двічі на тиждень по середах та неділях. Вартість квитка стартує від 809 грн.Новий рейс до Ніцци (Франція) стартує 1 червня 2022 року. Двічі на тиждень по сеедах та неділях. Вартість квитка стартує від 809 грн.Новий рейс до Салонік (Греція) стартує 2 червня 2022 року. Двічі на тиждень по вівторках та суботах. Вартість квитка від 809 грн.Новий рейс до Венеції (Італія) стартує 2 червня 2022 року. Двічі на тиждень по четвергах та неділях. Вартість квитка стартує від 809 грн.Новий рейс до Афін (Греція) стартує 4 червня 2022 року. Двічі на тиждень по вівторках та суботах. Вартість квитка від 1299 грн.

Про це Ольга Коцюруба написала на своїй сторінці у Фейсбуку.

Провідник тим часом залишив свій номер телефону працівникам банку.

“Я поїхала до Львова потягом Київ-Перемишль… Картку окремо не витягала , тому зрозуміла, що нема цілого гаманця. Передзвонила, провідник, Олександр сказав що можна забрати гаманець коли потяг буде в 18.45 вертатися з Перемишля на Львів”, — йдеться у дописі.

“Перемога доброго обслуговування”, — резюмувала жінка.

У Львові на вулиці Личаківській перекладають бруківку.

Про це у Фейсбуці повідомляє громадський активіст Антон Лягушкін, пише Четверта студія.

“На вулиці Личаківській (від Пасічної до Тракту Глинянського) перекладають бруківку. Покращення стану дороги, вочевидь, прискорить проїзд проблемної ділянки”, – написав Лягушкін.

Про це на своїй сторінці у Фейсбуку повідомив начальник Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у Львові Тарас Грень.

У Волинській області уклали 838 зазначених договорів, із них – 5 у державних нотаріусів. “Рівненська область 294 тільки приватні нотаріуси”, — додає посадовець.

Загалом на Волині продали 1754 га, а на Рівненщині 485 га.

“Можу сказати, що ринок землі працює. Відтепер землю можна використовувати більш продуктивно – без остраху вкладати кошти у власну землю”, — наголосив Грень.

У зв’язку з посиленням карантинних обмежень і відповідно до рекомендацій обласної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 13 жовтня 2021 року у Львівській політехніці прийняли наказ про переведення студентів на онлайн-навчання. Про це повідомили сьогодні, 15 жовтня, у центрі комунікацій Львівської політехніки.

В установі збільшилась кількість студентів, які хворіють на COVID-19. Відповідно, зросла кількість академічних груп, які перебувають на самоізоляції.

“На сьогодні в Політехніці понад сто академічних груп навчаються онлайн. Щоб перервати цю негативну тенденцію, враховуючи також те, що у школах, рішенням міської комісії ТЕБ і НС, впровадили канікули від 18 до 31 жовтня, ми в цей період переходимо на онлайн-навчання. Сподіваємося, що це сприятиме тому, що через два тижні вже всі групи зможуть повернутися до змішаної форми навчання”, ― пояснив проректор з науково-педагогічної роботи Олег Давидчак.

Нагадаємо, з 18 жовтня Львів переходить на жорсткіші карантинні обмеження.

Львівська міська територіальна громада остаточно була утворена лише минулого року. Окрім Львова, до її склади увійшли міста Винники та Дубляни, смт Брюховичі та Рудне, а також 15 сіл, серед яких і Малехів. В жовтні 2020-го року на її території відбулись вибори, на яких головою громади вчетверте був обраний Андрій Садовий

Зауважимо, що під час виборів чинний міський голова Львова та його партія «Самопоміч» не здобули більшості на жодній дільниці у приєднаних до міста громадах. Ще не минуло й року від початку існування Львівської МТГ, у той час, як у судах вже перебуває ряд позовів стосовно виходу з неї ряду населених пунктів.

Share to facebook

Share to twitter

Share to telegram

Share to viber

Територія громади Малехова

«Парад суверенітетів» у львівському масштабі

Адвокат Юрій Ломага депутат Львівської міськради від фракції «Європейська Солідарність», у коментарі для редакції «Вголос» розповів, що станом на зараз триває судове провадження щодо чотирьох населених пунктів, громада яких оскаржує приєднання до Львова. А саме, до суду звернулись громади двох міст - Винників та Дублян,

а також смт Брюховичі і села Малехів. Втім, ситуація з Малеховим відрізняється тим, що рішення суду вже ухвалене і є остаточним.

"Два з цих чотирьох проваджень вже закінченні - Дубляни та Малехів. В Малехова рішення пройшло дві інстанції, рішення набуло законної сили, і його можна виконувати. По Дублянах наразі є рішення суду першої інстанції. Зауважу, що по позову громади Малехова вже подавали касаційну скаргу. Її не задовільнили, відтак, рішення є чинним", - констатує Юрій Ломага.

«Рішення юридично про від'єднання відбулось, саме тому ми говоримо про Малехівський прецедент. Згідно з рішенням суду, яке вже було в апеляції та касації й залишилось чином, то де юре малехівська громада вже від’єднана. Але основна проблема - не рішення суду, а виконання цього рішення. Де факто Малехів залишається частиною Львова, бо не існує правового механізму громади», - наголосив у коментарі для «Вголос» політолог Тарас Радь За його словами, зараз Малехів фактично перебуває у «сірій зоні» з правової точки зору.

Отже, рішення суду стає своєрідним правовим прецедентом, а на думку багатьох фахівців наслідки рішення можуть бути також й політичними.

"Це політичне рішення. Не існує наперед визначених меж громад. Існували певні вимоги, але не конкретна модель. Хто як зміг пролобіювати ці межі в уряді, той і має відповідний результат", - говорить Тарас Радь.

Зауважимо, що на відміну від Львова у більшості обласних центрів Західної України відбувся доволі спокійно. Зокрема, без конфліктів відбулось створення міських територіальних громад у сусідніх Тернополі та Івано-Франківську. Відтак постає питання - чому саме у Львові децентралізація відбувається настільки важко?

З нами ніхто не говорив

Саме на це, як на першочергову проблему вказують більшість опитаних редакцією експертів. Брак комунікації та відсутність уявлення про чіткі подальші перспективи сприяли зростанню недовіри навколишніх громад до Львова в обличчі влади міста, комунікація з якою не завжди відбувалась просто.

"Проблема цієї всієї історії - вона тягнеться до сьогодні тільки через банальний комунікаційний менеджмент. На етапі добровільного етапу реформ ніхто не вийшов з ініціативою, бо всі були горді. На етапі силового приєднання і закінчення реформи знову ж таки всі розуміли, що цей процес є природнім. Але ніхто про це відверто не говорив. А зараз, коли ця територія є під одним дахом, ніхто не говорить про їхнє майбутнє, про капітальні інвестиції, про єдину стратегію єдиної львівської громади" - говорить

Степан Куйбіда директор департаменту економічної політики Львівської ОДА.

Як зауважив посадовець, рух за від'єднання від Львова, що набирає оберти в приєднаних громадах, є цілком природним знову ж таки з оглядну на комунікацію, адже наразі влада Львова не дає розуміння перспективи для навколишніх громад.

"Природно що ці люди будуть реагувати саме в такий спосіб. Я просто себе ставлю на місце цих людей, і я розумію - яким би не був процес формування громади, але як би зі мною ніхто не говорив і нічого не пояснював, то я поподивився б так само" - говорить він.

З огляду на те, що Львів та навколишні громади не встигли порозумітися на етапі добровільного об'єднання, їх об'єднання відбулось на основі рішень Уряду. Тобто фактично, про добру волю громад не йшлося.

"Це сталось перш за все тому, що Львів об'єднувався не за добровільним принципом, а за примусовим. Коли говорити за інші міста - були дискусії та обговорення. В нас це відбулось примусово. У зв’язку з тим маємо рішення судів, що навколишні громади приєднались не добровільно, а відтак їх приєднання до Львова суд може скасувати" - пояснює громадський діяч

Ігор Телішевський депутат Львівської міської ради 7-го демократичного скликання.

Крім того, за словами Телішевського багато громад, які навіть увійшли добровільним способом, побачили, що їх населені пункти занепадають через приєднання зі Львовом. Адже бюджети більшості громад дозволяли їм у кращий спосіб утримувати себе, ніж ті кошти, які вони отримали цьогоріч вже з об'єднаного Бюджету розвитку Львівської територіальної громади.

"Громади, які навколо Львова, хотіли створити свої громади. в них було таке бажання вони за це боролись. Питання тут не в бюджеті. Вони будуть і далі боротися, що б бути окремим суб'єктом. Малехів мав бюджет поза 100 мільйонів, якщо він отримав хоч десяту частину, то і то добре. Якщо отримав", - говорить Ігор Телішевський.

Нагадаємо, «Вголос» писав про те, як у приєднаних громадах оцінюють перший рік співжиття зі Львовом.

«Не проти Львова, а проти Садового»

"Я неодноразово це озвучив на ефірах - громади не довіряють міському голові. Тим більше, зона - Грибовичі та Малехів - просто немає довіри. Якщо це був би інший міський голова, який пішов би до людей, то я думаю такої позиції не було. Немає довіри та немає бажання її отримати з боку міської влади",

- прокоментував цю тезу громадський діяч Ігор Телішевський.

Цю тезу підтвердили у спілкуванні з журналістами редакції «Вголос» самі представники навколишніх громад. Причиною категоричного небажання приєднуватися до Львова більшість з них пояснює надскладною ситуацію зі львівською господаркою. Нагадаємо, «Вголос» писав що внаслідок потужного боргового навантаження та масштабних ремонтів доріг напередодні виборів Львів опинився на порозі дефолту, а Бюджет розвитку міста станом на вересень був наповнений лише на половину.

В такій ситуації представники навколишніх громад не розраховують на якісь помітні інвестиції з міського бюджету.

За словами колишнього голови Малехівської сільської ради Володимира Сеньковського який власне і подав позов про визнання виборів не дійсними, влада Львова раз за разом не виконувала свої зобов'язання перед селом, які були дані як компенсація за розташоване неподалік сумнозвісне Грибовицьке сміттєзвалище.

"З 2007-го року нам обіцяли інвестувати кошти з міського бюджету на школу, дитсадок, водопровід та каналізацію. Зробили лише водопровід, і то, співфінансування з боку Львова було на 50%. Вся інша інфраструктура, яка з'явилась у селі за ці роки, це було коштом нашого бюджету. Бюджет Малехова був близько 100 млн грн, а що зараз, які кошти вкладають в село?",

- говорить Сеньковський.

Мотивацію мешканців Малехова жити самостійною громадою можна зрозуміти, якщо поїхати до найближчого львівського району.

«Подивіться на Збоїща, в якому стані вулиці і весь той район», - емоційно радить колишній сільський голова.

Вулиця Космічна у львівському районі Збоїща.

З огляду на львівські борги та наявність у Львова ряду болючих проблем (будівництво сміттєпереробного заводу. потреба реконструкції очисних споруд, тощо), інтереси приєднаних громад просто ніхто не помітить. Крім того, Сеньковський акцентував на ряді досі не вирішених проблем, які утворились в селі через багаторічну роботу Грибовицького сміттєзвалища, і які зобов'язана була вирішити Львівська влада.

Як і чимало інших співрозмовників редакції, колишній голова Малехова зауважив, що на відміну від Львова у сусідніх Івано-Франківську та Тернополі відбувся реальний діалог між центром та приєднаними громадами. Міські голови виїжджали у навколишні села, безпосередньо спілкувались з людьми та давали чітке розуміння подальших планів щодо розвитку всієї громади. За словами Володимира Сеньковського у Малехові був схід села,

який ухвалив його приєднання до Мурованської ОТГ, проте це рішення не взяли до уваги у Києві.

"Є закон про добровільне об'єднання громад, і є закон про вихід з громад, все тут. Я як колишній сільський голова від імені свого на вимогу громади подав позов в Адміністративний окружний суд Києва щодо безпідставної ліквідації громади та зняття з реєстрації Малехівської сільської ради«, - підсумував Володимир Сеньковський у коментарі журналістам »Вголос".

Втім, як стверджує політолог Тарас Радь, правова колізія присутня у самому позові громади Малехова. Закон про добровільне об'єднання громад станом на минулий рік вже втратив чинність, і об'єднання відбувалось на підставі нового закону. Згідно з ними, остаточне рішення щодо меж громад залишається за Урядом.

"Безумовно треба визнати, що коли уряд приймав вольові рішення створити ОТГ, вони не завжди керувались інтересами громад. Але повірте, як би довелось до всіх, то децентралізація не закінчилась ніколи б. Бо позиції є дуже різні. І повірте, громади не завжди виходять зі своїх інтересів", - підкреслив експерт.

Директор департаменту економічної політики ЛОДА Степан Куйбіда,

заявивши про комунікаційні провали міської влади, наголосив на тому, що процеси агломерації є неминучі, а прилеглі до Львова громади мусять усвідомити, що завдячують своєму рівню життя саме близькістю до регіонального центру.

"На громадських дискусіях під час об'єднання часто посилались на конкретне прізвище міського голови - а він для нас нічого не зробив. Та прилеглі території до міста є розвинуті не тому, що проявлений екстрависокий менеджмент їхнім попереднім керівництвом. Вони є багаті коштом того, що вони є біля Львова. Тому що якщо подивитись з точки зору валового продукту, то Львів генерує основну його частку", - зауважує посадовець.

Сіра зона для Малехова

Якими б не були мотиви учасників цього конфлікту, безперечним фактом є те, що рішення Окружного адмінсуду Києва про скасування приєднання Малехова до Львова не має чіткого юридичного механізму реалізації. Адвокат Юрій Ломага абсолютно погодився з цією тезою, проте зауважив, що визнання недійсними виборів на території Львівської МТГ може бути власне найбільш радикальною формою реалізації цього рішення.

Та чіткого алгоритму виходу Малехова зі складу Львівської громади наразі не існує. Понад те, говорити про неминучі перевибори у Львові зарано.

Зокрема, про це зауважив у коментарі для «Вголос» Степан Куйбіда, очільник департаменту економічної політики ЛОДА.

"Це є ОАСК, відомий своїми популярними рішеннями, тому тут можна очікувати будь-що. Але з точки зору юридичної, допоки ми перебуваємо в інших судових справах, то я думаю, що ОАСК не мав би розглядати цього позову", - говорить він.

Посадовець заявив, що у Львівській облдержадміністрації вже рекомендували ЛМР звернутися до суду з клопотанням зупинити розгляд справи, допоки Верховний Суд визначається щодо касації. В самій ЛОДА зробити це не можуть, адже не є стороною судового процесу. Також він наголосив, що так чи інакше у часовій перспективі рішення суду буде у вкрай нескоро. Сам прецедент з формальним «від'єднанням» Малехова Степан Куйбіда назвав рішенням з глибоким політичним підтекстом.

"Я б хотів додати одну істину - на мою думку адміністративно територіальний устрій для держави, яка воює, має бути непорушний. Спочатку закінчуємо війну, а тоді вже думаємо. Коли хтось бавиться в це під час війни, то це наштовхує на різні думки. Чи доречно робити конфлікт тут, особливо на Західній Україні, яка завжди була проукраїнська. Якщо хтось відстоює тут свої інтереси я вважаю що це історія абсолютна неправильно. Держава точно буде працювати на те, аби зберегти цю конструкцію в її формі так чи інакше" - підсумував він.

Автор позову Володимир Сеньковський заявив, що існує правовий механізм втілення в життя рішення суду щодо від'єднання Малехова, і мова не про перевибори. За словами колишнього сільського голови відповідне рішення може бути ухвалене Кабінетом Міністрів.

Політолог Тарас Радь підтвердив те, що гіпотетично така можливість існує. Проте варіант її реального втілення є вкрай малоймовірний, адже наслідки такого прецеденту у Львові можуть бути відчутими по всій державі.

"Виникає питання - на підставі чого мають робити виключення для одної сільської ради, яких в нас 32 тисячі. Тут проблема, що допустивши можливість лише для одної громади вийти зі складу вже сформованої ОТГ, це може мати наслідком ефект “доміно” по всій Україні. Як би ще справді інтереси громади Малехова були порушені. Я скажу відверто - це дивна позиція" - говорить експерт.

За його словами, ситуація довкола приєднаних громад, які намагаються повернути самостійність, є наслідком того, що за кілька років реформи сторони так і не дійшли до компромісу.

"Тепер якимось чином, Малехів та Дубляни, не з власних сил намагаються відіграти цю ситуацію. Думаю тут стоять питання протистояння за владу у Львові. Як це все закінчиться, не зрозуміло. Всі рішення. які ухвалює суд, це рішення які неможливо виконати. Не існує правового механізму. Трут треба рішення Верховної Ради", - підсумовує політолог.

Кому вигідні перевибори у Львові?

Всі співрозмовники редакції погодилися,

що рішення ОАСК щодо Малехова має політичний підтекст. То ж виникає питання - кому це може бути вигідно?

"ЄС це очевидно не вигідно, втім як і “Самопомочі”, та будь-яким політичним гравцям, які є у Львівський ОТГ. Ми розуміємо, що "Голос” фактично вичерпав свою дію, це політичний труп. Чи покаже “Варта” такий результат - питання. А інші політсили точно не зацікавлені. Міський голова так точно", - говорить адвокат Юрій Ломага, депутат Львівської міськради від Європейської Солідарності.

За словами депутата, для міського голови Львова нові вибори - це велетенські асигнування: "не один мільйон і навіть не гривень. Йому треба буде профінансувати свою кампанію та кампанію партії. Виборчі перегони - це дороге задоволення", - коментує Ломага.

Доктор політичних наук Анатолій Романюк, який очолює кафедру політології у Львівському Національному Університеті Івана Франка, у коментарі для реакції «Вголос» заявив, що наразі юридичних підстав для перевиборів у Львові він не бачить.

“Для мене недостатньо чітко зрозуміла підстава проведення перевиборів. Наскільки я дивився законодавство, там не передбачені перевибори, але тут має бути оцінка юристів. Особисто я чіткої правової підстави не бачу” - говорить професор Романюк.

Щодо того, хто може стояти за можливим рішенням про перевибори, то Анатолій Романюк навів наступний алгоритм.

“Вибори фіксують рівень підтримки тих політичних акторів, який був в день виборів. В європейських країнах цей рівень є здебільшого стабільним. В Україні це може змінитись за кілька місяців. Як приклад - вибори президента у 2014-у році й тодішні парламентські вибори, де партія президента Порошенка набрала суттєво менше, ніж він сам в той самий рік”, - пояснює професор.

Відтак, очевидно, зацікавлені у львівських перевиборах сторонах варто шукати серед тих політичних сил, які у Львівській міській раді на сьогодні не представлені. Отже, якщо підсумувати, то брак довіри до Львівської влади породив політичну бомбу сповільненої дії, яка може вибухнути будь-який момент. Втім, чи вдасться навколишнім громадам, які суттєво збідніли за перший же рік співжиття зі Львовом дотягнутися свого - наразі прогнозувати важко.

Андріан Марчук для ІА «Вголос»

Текст є авторською публікацією та може не відображати позицію редакції

34-річний мешканець Червоноградщини зазнав нападу вандалів. Йому видалили 4 сантиметри трахеї та наклали трахеостому – трубку для дихання. Станом на сьогодні чоловік самостійно дихає, підіймає голову та згинає шию.

Лікарі 16 днів боролися за його життя в реанімації. Вони діяли у два етапи. Насамперед провели бужування стенозу трахеї, аби зняти запальні процеси і забезпечити нормальне дихання для пацієнта. Далі – циркулярну резекцію звуженої ділянки трахеї. Під час оперативного втручання видалили рубцево змінену частину трахеї, а між її здоровими частинами наклали анастомоз, тобто зшили їх. – Розповідають на фейсбук-сторінці клінічної лікарні швидкої медичної допомоги міста Львова.

Після операції чоловіку не можна було розгинати шию, аби не пошкодити зшиту трахею.

Проте у клінічній лікарні швидкої медичної допомоги міста Львова повідомляють, що станом на сьогодні пацієнт почуває себе краще і повернувся до лікарні для проходження обстежень.

Підписуйтесь на наш Telegram. Ми цінуємо ваш час, тому надсилатимемо лише ті матеріали, які справді варті вашої уваги.

Жидачевский целлюлозно-бумажный комбинат (ЖЦБК, Львовская обл.),

входящий в структуру холдинга "Основа", в январе-сентябре 2021 года

увеличил объем производства более чем в 2,1 раза по сравнению с

аналогичным периодом 2020 года – до 302,9 млн грн.

Согласно статистическим данным, предоставленным агентству

"Интерфакс-Украина" ассоциацией "УкрПапир", таким образом, комбинат

сохраняет темп прироста этого показателя – впервые двукратный прирост

продемонстрирован по итогам января-июля.

В натуральном выражении выпуск бумаги за девять месяцев возрос вдвое –

до 5,05 тыс. тонн. Производство тарного картона (включая бумагу для

гофрирования) выросло на 31% - до 11,35 тыс. тонн, однако выпуск

гофротары сохраняет небольшое снижение: на 1,6% - до 10,8 млн кв. м.

ЖЦБК введен в эксплуатацию в 1951 году. В декабре 2014 года Хозсуд

Львовской области возбудил дело о банкротстве ЖЦБК, а в августе 2016-го

ввел процедуру санации, которая затем продлевалась и на начало 2021 года

не была завершена.

Как сообщалось, после возобновления работы в мае 2017 года после

нескольких лет простоя комбинат набирал темпы и по итогам 2018 года

выпустил продукцию на 454 млн грн, однако за два последующих года этот

показатель снизился до 209,2 млн грн.

В то же время в 2021 году комбинат запланировал увеличить объем

товарной продукции на треть по сравнению с 2020 годом, однако уже

существенно превысил эти планы.

Мощности бумажного производства ЖЦБК (бумага-основа для гофрирования,

картон-лайнер, обложечная бумага) составляют 40,3 тыс. тонн в год,

картонного производства – 50 тыс. тонн, гофрокартона и гофроупаковки –

100 млн кв. м, бугорчатых прокладок – 48 млн шт. в год.

В 2020 году чистый доход комбината сократился на 36% к 2019 году – до

218 млн грн, чистая прибыль составила 17,2 млн грн против убытка 24,5

млн грн годом ранее.

По данным ассоциации, еще один комбинат в структуре холдинга "Основа"

– Измаильский целлюлозно-картонный (Одесская обл.), в январе-сентябре

увеличил объем товарной продукции на 48,7% – до 159,5 млн грн, при этом в

натуральном выражении выпуск тарного картона вырос на 17,4% - до 8,8

тыс. тонн, гофротары – на 18,4%, до 15,4 млн кв.м.

ИЦКК в 2020 году получил 152,5 млн грн чистого дохода и 2,5 млн грн чистой прибыли.

10 нових машин швидкої допомоги на базі Toyota Land Cruiser Prado передали у села гірських районів Львівщини. Про це у фейсбуці повідомили у Львівському обласному центрі екстреної медичної допомоги та медицини катастроф. Кожна зі «швидких» укомплектована портативним кисневим балоном, реанімаційною сумкою-укладкою, дефібрилятором, кардіографом, ношами і каталкою для перевезення сидячих пацієнтів. Toyota Prado – це рамний повнопривідний позашляховик із великими можливостями в подоланні складних дорожніх умов. Читайте також: «Алло! Мені більше нема кому подзвонити». Як волонтери стають телефонними друзями для самотніх людей Вартість однієї «швидкої» – 1,6 млн грн. Вони закуплені за кошти Національної Служби Здоров’я України. Зазначається, що це автомобілі класу А. Повнопривідні, підвищеної прохідності на короткій базі, вони забезпечуватимуть доїзд у важкодоступні гірські райони. Читайте також: Ohra Home: як мами дітей з інвалідністю створюють стильну постіль Машини розподілено на такі пункти базування ЕМД: Стрілки, Старий Самбір, Турка, Бориня, Верхнє Висоцьке, Орява, Завадка, Верхнє Синєвидне, Східниця, Підбуж. Нагадаємо, МОЗ взялося за розвиток телемедицини. Як ми повідомляли раніше, Liki24.com запустив безкоштовні онлайн-консультації від фармацевтів. Усі фото: facebook.com/emergency.lviv.