Коронавірус: пік смертності в Україні та невизначеність із вакцинами

В Україні – найбільша кількість госпіталізацій хворих на коронавірус та смертей від нього за час пандемії, повідомляють Міністерство охорони здоров'я та РНБО. За кількістю нових випадків Україна вийшла на перше місце в Європі. Експерти, з якими поговорило Радіо Свобода, припускають, що пік іще не пройдено. На їхню думку, уникнути зростання кількості смертей та колапсу медицини має допомогти вакцинація, проте вони зазначають, що українська влада катастрофічно запізнилася із закупівлею вакцини від COVID-19. Між тим, МОЗ не відповіло на запитання Радіо Свобода про те, як воно діятиме далі.

Шостого квітня в Україні за добу виявили 15 415 нових хворих на коронавірус, із них понад 400 – медики. За цей період 5587 українців потрапили до лікарні з COVID-19, і 481 людина померла від цієї хвороби. Такі дані наводить МОЗ.

При цьому вакцинація триває повільно, порівняно з іншими країнами Європи: загалом вакциновано 320 263 українців, тобто менше від відсотка від загального населення держави, за винятком окупованих територій.

Напередодні кількість нових випадків на добу перевищувала 17-18 тисяч, проте кількість госпіталізацій та смертей від коронавірусу була меншою.

Тим часом навантаження на лікарні, за словами самих лікарів, сягнуло максимуму. В частині лікарень Києва стверджують, що вони «завантажені на 110%». Схожа інформація надходить і з регіонів.

Так, за словами керівника департаменту охорони здоров’я Львівщини Ореста Чемериса, загалом у лікарнях Львова та області перебуває понад 3400 пацієнтів. У деяких районах області медикам доводиться облаштовувати ліжкомісця прямо в коридорах.

Чому нових випадків меншає, а смертей – більшає?

Це запитання Радіо Свобода адресувало профільним медичним експертам.

Реальна кількість хворих на коронавірус в Україні зростає, водночас рівень діагностики не є достатнім, так пояснює ситуацію керівник Центру економіки охорони здоров’я Київської школи економіки Павло Ковтонюк.

«В Україні не зменшується середня тижнева кількість хворих: вона зростає, хоча темп зростання має тенденцію до уповільнення. На кількість нових хворих аналітики вже не надто дивляться, бо система діагностики в Україні ненадійна (кількість тестувань в останні дні не зростає на тлі збільшення смертності – ред.) Надійніші показники – кількість госпіталізацій і летальні випадки. І ці величини зростають», – констатує експерт.

Оскільки найгостріша фаза коронавірусної хвороби починається не одразу, а на 10-20-й день, то в статистиці смертність «відстає» від кількості нових хворих, пояснює лікар-інфекціоніст, старший викладач школи охорони здоров'я Національного університету «Києво-Могилянська академія» Володимир Курпіта.

«Сьогодні ми бачимо у статистиці смертність тих, хто захворів два тижні тому: пік смертності відстає від піку захворюваності. Друга можлива причина: кількість тестувань падає, і я не знаю, чому», – зауважує Курпіта.

попросило МОЗ пояснити динаміку захворюваності та смертності від коронавірусу, однак у відомстві не відповіли на запит.

Це вже пік? Чи він ще попереду?

Нещодавно Радіо Свобода наводило різні прогнози про перебіг так званої третьої хвилі пандемії в Україні.

За одним із прогнозів, який підготувала Національна академія наук України, пандемія мала сягнути піку на початку квітня, і кількість нових випадків мала перевищити 24 тисячі на добу. Втім, цей прогноз враховував динаміку поширення хвороби, а не особливості діагностики, масштаби якої в останні дні дещо зменшилися.

Новий прогноз НАНУ від 7 квітня стверджує, що Україна вже опинилася на плато (розтягнутому в часі піку) захворюваності.

Про менш оптимістичний сценарій говорить експертка ВООЗ із реагування на біологічні загрози, доктор медичних наук Наталія Виноград.

«Як виглядає, ми навряд чи вийдемо на максимум у квітні. Пік захворюваності розтягнеться: спершу через Великдень, коли люди масово підуть до церкви, потім – через травневі свята», – пояснює експертка.

Зростання смертності у квітні прогнозує Володимир Курпіта.

«Її пік може припасти на середину квітня, і може бути до 1000 смертей у день. Водночас буде падіння в окремих регіонах, в яких пік поширення хвороби спостерігається зараз. При цьому з'явилися нові регіони, де стрімко зростає захворюваність. Наприклад, це Дніпропетровська область, у якій пік, імовірно, розтягнеться», – говорить експерт. Водночас, за його словами, особливості поширення коронавірусу і додаткові фактори невизначеності, які мають місце в Україні, унеможливлюють точні прогнози.

Два варіанти розвитку подій передбачає імунолог Борис Донськой.

Оптимістичний:

«За тиждень – уповільниться зростання захворюваності, бо в багатьох областях запроваджено жорсткий карантин; окрім того, ресурс для поширення хвороби (кількість тих, хто не хворів і не має імунітету) в Україні швидко закінчується», – деталізує Борис Донськой.

Песимістичний:

Нові штами вірусу (британський, бразильський та південноафриканський) «навчаються» долати імунітет тих, хто вже перехворів. На користь цього припущення – перебіг «третьої хвилі» пандемії в сусідніх Чехії та Польщі, яка там виявилася значно потужнішою, ніж попередні.

«Я – прихильник оптимістичного сценарію. Ми, імунологи, віримо, що імунна система людини – «розумна», і що вона застосує свою пам'ять проти нових штамів коронавірусу», – сподівається Борис Донськой.

Втім, якими не були б прогнози на квітень, але вже зараз Україна демонструє значно більші показники поширення коронавірусу та смертності від нього, аніж інші країни Європи, особливо – такі, як Велика Британія та Німеччина, які прискорено вакцинують своїх громадян. Фахівці називають два способи стримати пандемію: жорсткі карантинні обмеження, які б обмежили передачу хвороби, і – масову вакцинацію.

Чому «кульгає» вакцинація?

Наразі в Україну завезено дві вакцини: індійська Covishield (розроблена британсько-шведською компанією AstraZeneca) та китайськa Sinovac.

Втім, лише AstraZeneca нині є доступною для лікарів та ще деяких груп ризику, а також для публічних осіб (які можуть отримати залишкові дози).

Китайська вакцина досі проходить перевірку, що ж до постачання інших вакцин до України – остаточної інформації немає. Тим часом Україна вакцинувала менш ніж один відсоток своїх громадян, і ці темпи є значно меншими, ніж запланували у МОЗ.

Фахівці, з якими поговорило Радіо Свобода, кажуть, що головна причина цього – неефективна робота уряду. Вони говорять про кілька чинників, які призвели до зриву масової вакцинації в Україні.

Запізнення із закупівлями

Україна намагається укладати контракти на вакцини зараз, тоді як нині у світі на них максимальний попит, а більшість розвинених країн законтрактували їх торік, зауважує Павло Ковтонюк.

«Фактично Україна не підготувалася до третьої хвилі пандемії, згаяла час із укладанням договорів та з доставкою вакцин. В інших країн – також є проблеми: але це затримки з виконанням контрактів. Україна панічно намагається укласти контракти зараз, хоча інші країни зробили це ще влітку і восени 2020 року», – обурюється експерт.

Перший контракт (на постачання китайської вакцини від коронавірусу) Україна уклала лише у грудні 2020 року. Тоді директор профільного державного підприємства «Медичні закупівлі» Арсен Жумаділов звинуватив керівництво МОЗ у втручанні в закупівлі, яке призвело до затримок із контрактами.

зверталося щодо цього до МОЗ і не отримало відповідей.

Між тим, міністр охорони здоров'я Максим Степанов запевняє, що Україна вже законтрактувала понад 32 мільйони доз, однак не уточнює термінів та постачальників. Раніше МОЗ повідомляло, що понад 8 мільйонів доз Україна отримає безкоштовно в рамках ініціативи СOVAX, яка має на меті допомогти бідним країнам із вакцинацією.

Окрім того, президент України Володимир Зеленський зробив заяву про те, що є домовленість про постачання до України ще 10 мільйонів доз вакцин Pfizer. Втім, експерти говорять, що йдеться не про укладений контракт, а про наміри сторін, які не гарантують поставок.

Вакцинація «з перешкодами»

План вакцинації українців для захисту від коронавірусу – складний та неефективний, стверджує керівник Центру економіки охорони здоров’я Київської школи економіки Павло Ковтонюк.

«Створено забагато зайвих бар'єрів у ситуації, коли і без них Україна має перешкоди в постачанні вакцини. Так, лише шкодить розбивка тих, кого вакцинуватимуть, на дрібні групи. Одні лікарі, зокрема, працівники інфекційних відділень – вакцинуються, інші – ще ні. До сімейних лікарів черга ще не дійшла. В Україні вакцинують людей старших за 80 років, попит на вакцину невеликий, але охочі з інших груп здебільшого не можуть отримати щеплення», – говорить експерт. За його спостереженнями, дії уряду не сприяють прискоренню вакцинації, а радше навпаки.

«Інші країни спрощують доступ до вакцини, український уряд – створює додаткові перешкоди. В такому випадку ми чекатимемо на колективний імунітет роками», – зауважує експерт.

«Вакцина Cinovac вже два тижні в Україні, але досі не застосовується, і цьому немає адекватних пояснень. Такі нюанси збільшують недовіру до того, що робить влада», – наголошує Володимир Курпіта.

Грошей на вакцину в бюджеті менше, ніж треба

На цей нюанс звернула увагу експертна організація StateWatch. За її даними, Україна вже витратила трохи менше половини коштів, закладених у бюджет на вакцинацію, хоча вакцинувала лише 320 тисяч осіб із приблизно 42 мільйонів своїх громадян.

StateWatch також посилається на лист Державної казначейської служби. Так, за загальним фондом державного бюджету на 2021 рік передбачено 2,6 мільярда гривень на закупівлю вакцини. Але станом на 22 березня з цієї суми витрачено 242,6 мільйона гривень.

Зі свого боку, міністр охорони здоров'я Максим Степанов стверджує, що Україні потрібно збільшити бюджетне фінансування вакцинації.

«Коли формували бюджет на 2021 рік, ми пропонували виділити на це 15,1 млрд грн, з них отримали 4 млрд і чітко визначили, що за потреби одразу будуть знайдені відповідні кошти для закупівлі додаткових доз вакцин. За нашими підрахунками, ця потреба складає приблизно 6,5 млрд гривень», – заявив Степанов.

За словами міністра, Україна вже забезпечена на рівні договорів 32 мільйонами доз.

Перший заступник голови «фінансово-податкового» комітету Верховної Ради Ярослав Желєзняк повідомив Радіо Свобода, що наразі парламент не планує переглядати бюджет в частині вакцинації. Але, за його словами, це буде нескладно зробити.

«Ми не знаємо, якою є вартість законтрактованих вакцин. Отже, закладених у бюджеті коштів може вистачити, а може й ні. Втім, додаткові 10 мільярдів в рамках дефіциту бюджету ми знайти зможемо, це не проблема», – запевнив депутат.

Захворювання COVID-19 спричинюється коронавірусом SARS-CoV-2, раніше відомим як 2019-nCoV, що належить до великої групи коронавірусів.

Наразі в Україні зареєстровані три вакцини від коронавірусу: індійська AstraZeneca (CoviShield), розроблена у Великій Британії, Pfizer (США) і Sinovac (Китай). До України вже завезли індійську та китайську вакцини, однак наразі застосовують лише AstraZeneca: партія китайської вакцини ще проходить перевірку.




Comments

    No results found.