Як і навіщо китайські технологічні фірми «полюють» на європейських ринках під час пандемії

Рейд Стендіш

Китайські фірми уважно приглядаються до угод щодо передових технологій по всій Європі, яка тим часом страждає через фінансову невизначеність на тлі пандемії коронавірусу і є особливо вразливою.

Європа вже давно є привабливим місцем для китайських фірм, які прагнуть придбати провідні технології. Слабкість на ринку акцій, спричинена пандемією COVID-19, лише підбурює китайські інтереси.

Але європейські уряди з обережністю ставляться до такого високотехнологічного китайського «вторгнення» і вже висловили готовність захищати свої найважливіші сектори. Все це відбувається на тлі геополітичних занепокоєнь через купівлю Пекіном стратегічних технологій – від штучного інтелекту до телекомунікаційних мереж, адже Китай має на меті домінувати над наступним поколінням технологій, які протягом наступних десятиліть визначатимуть глобальну економіку, зазначають експерти.

«Це чудові умови для того, щоб китайські компанії могли придбати або ж інвестувати в іноземні фірми, а для [Комуністичної партії Китаю] – просунути за кордон свій порядок денний, – пояснює Ешлі Фен, науковий співробітник вашингтонського аналітичного «Центру нової американської безпеки». – Але це також відбувається на тлі підвищення обізнаності Заходу щодо ризиків, спричинених китайськими інвестиціями», – додає Фен.

Один такий випадок вже стався на початку квітня у Великій Британії на тлі пандемії коронавірусу. Китайська компанія вимушена була відмовитися від своїх планів після суперечки британських законодавців. Canyon Bridge, дочірня компанія китайської державної інвестиційної фірми China Reform, відмовилася змінювати локацію провідної британської технологічної компанії Imagination, яка виробляє близько третини всіх мікросхем графічної обробки, які використовують у смартфонах.

Інцидент стався після того, як британські депутати наголосили на тому, що Canyon Bridge мав на меті перенести штаб-квартиру Imagination до Китаю у часи, коли пандемія коронавірусу відволікає увагу людей.

Canyon Bridge придбала контрольний пакет акцій Imagination у 2017 році. З того часу компанія погодилася з британським урядом щодо збереження штаб-квартири у Великій Британії.

Китайські фірми мають гарні перспективи відновлення роботи після COVID-19, проте Пекін стикається з новими перешкодами через раніше вже існуючі занепокоєння щодо його ролі в Європі.

Європейський союз оголосив про нові плани щодо посилення обмежень стосовно закордонних надбань. Міністр закордонних справ Великої Британії Домінік Рааб заявив, що з Китаєм більше не вестимуть справи, ніби нічого не сталося, повторюючи аналогічну жорстку риторику канцлера Німеччини Анґели Меркель.

У Брюсселі генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ також застеріг про китайські надбання у західних стратегічних територіях у часи фінансового шоку, спричиненого поширенням коронавірусу.

Навіть Індія нещодавно оголосила про нові закони, які мали на меті запобігти «ворожим захопленням» з боку китайських фірм.

Китай має план під назвою «Made in China 2025», згідно з яким Пекін спрямував мільярди доларів субсидій та дослідницьких фондів на допомогу китайським компаніям, а також на придбання провідних іноземних технологічних фірм для того, щоб випередити іноземних конкурентів, які також борються за технологічне верховенство, зокрема мова йде про Сполучені Штати.

На кону – не тільки можливість встановлення глобальних технологічних стандартів наступного покоління, але й домінування на ринку, а також прибуток і політичний вплив.

«Це стосується не лише ринків чи регулярної економічної конкуренції. Це служить стратегічній цілі», – сказала Надеж Ролланд, старший співробітник американського Національного бюро азійських досліджень та колишній радник з китайських стратегічних питань Міністерства оборони Франції. Ролланд вважає, що це спосіб підкріпити китайське панування на великих ділянках світу.

Нове ігрове поле

Побоювання щодо наслідків китайських інвестицій в Європі не є чимось новим, але спалах COVID-19 повернув ці побоювання у центр уваги.

У квітневому інтерв'ю для видання Financial Times комісарка ЄС з питань конкуренції Марґрете Вестаґер припустила, що країни ЄС повинні розглянути можливість купити долі в компаніях для того, щоб встояти перед загрозою китайського «поглинання».

«Дуже важливо усвідомлювати, що існує реальний ризик того, що вразливі підприємства можуть стати об'єктами поглинання», – сказала вона в інтерв’ю і додала, що ситуація вимагає інтенсивної роботи над цим питанням.

Європейська комісія у березні також попередила, що вплив вірусу ще більше наголосив на необхідності відстежувати іноземні пропозиції для запобігання втратам компаній, що мають вирішальне значення для здоров'я та безпеки регіону.

Італія, Німеччина та Іспанія, наприклад, вжили захисних заходів для того, щоб запобігти небажаним іноземним «поглинанням» їхніх компаній.

Суворіші заходи – це прогрес для блоку з 27-ти країн, який намагається винайти баланс між прагненням окремих країн налагодити тісніші зв'язки з Пекіном та політичними занепокоєннями Брюсселя.

Протягом останніх років в ЄС уклали чимало гучних угод з китайськими фірмами.

У 2016 році китайський технологічний гігант Tencent скупив більшу частину акцій фінської компанії мобільних ігор Supercell, а Midea, китайський виробник електроприладів, придбав німецьку фірму робототехніки Kuka.

Придбання контрольного пакету акцій China Reform у компанії Imagination у 2017 році також стало початком періоду збільшення китайських інвестицій в ЄС. У 2018 році китайці інвестували 17,8 мільярда євро у ЄС, а через рік – ще 12 мільярдів, з сильним акцентом на «злиття» та «поглинання».

Зростаючі ринкові обмеження також збіглися з напруженими відносинами з Пекіном, оскільки китайські державні медіа-кампанії по всьому континенту намагаються захистити власну боротьбу проти коронавірусу, при цьому висвітлюючи невдачі західних урядів у підходах до пандемії.

Агресивна дипломатія Пекіна та критичні коментарі китайських дипломатів у Європі також додали масла у вогонь.

«Зміни на 180 градусів малоймовірні, проте недовіра Європи до Китаю зростає і змушує деяких політиків переосмислити їхні попередні припущення», – сказав Ерік Браттберг, директор європейської програми у Центрі Карнеґі.

Невизначеність після пандемії

Пандемія коронавірусу повернула в центр уваги занепокоєння щодо китайських інвестицій та придбання передових технологій, але попереду все ще залишається чимало викликів, вирішити які може бути не так легко.

Це особливо очевидно, коли мова йде про майбутнє Європи з технологією 5G – мобільними мережами нового покоління, які вважаються критичними у підтримці майбутньої інфраструктури. Адміністрація президента США Дональда Трампа навіть розпочала кампанію щодо блокування роботи китайської компанії Huawei – найбільшого у світі виробника мережевого обладнання 5G, який користувався значною державною підтримкою. Вашингтон стверджує, що Huawei становить загрозу безпеці, оскільки Пекін нібито може використати обладнання компанії для шпигунства. Пекін такі звинувачення заперечує.

Два основні конкуренти Huawei знаходяться в Європі – це компанії Ericsson та Nokia. Тим не менш протягом останніх років Huawei досягла на цьому континенті значних успіхів.

Британія, наприклад, вже погодилася запропонувати Huawei обмежену роль у своїх мережах 5G. Так само, як це зробила і Франція. Німеччина, швидше за все, зробить те саме і вже скоро має повідомити про своє рішення. Хоча й уряди розділяють занепокоєння США щодо проблеми з Huawei, китайський постачальник вже є невід'ємною частиною існуючих мереж і має переваги в таких аспектах, як витрати та дослідження.

«Китай буде і партнером, і конкурентом для європейської та західної економік, які рухаються уперед», – зауважив Джон Лі, старший аналітик берлінського аналітичного центру MERICS.

Ця напруженість між питаннями національної безпеки та економічними потребами, ймовірно, залишатиметься у центрі уваги, оскільки технологія є важливим фронтом конкуренції між Китаєм та США.

Складність ситуації полягає ще й у тому, що Китай і глобальні технологічні компанії сильно взаємопов’язані, функціонуючи і як конкуренти, і як життєво важливі ринки.

«Немає легких політичних рішень, які б могли ухвалити західні держави», – каже Лі і зауважує, що необхідно буде вдаватися до компромісів між конкуруючими інтересами, незважаючи на бажання мати більш жорстку позицію щодо Китаю у деяких аспектах.




Comments

    No results found.