​Антикорупційну експертизу проходять не всі законопроекти

На знімку: під час засідання Комітету Верховної Ради України з питань антикорупційної політики 30 квітня.

Комітет Верховної Ради України з питань антикорупційної політики на засіданні у режимі відеоконференції розглянув низку проектів нормативно-правових актів на предмет відповідності вимогам антикорупційного законодавства та з метою проведення антикорупційної експертизи.

Серед них і низка законопроектів, які заплановано до розгляду на позачерговому пленарному засіданні парламенту. Зокрема, комітет визнав таким, що відповідає вимогам антикорупційного законодавства, законопроект № 2769 про внесення змін до Виборчого кодексу України щодо зменшення розміру застави, внесений групою народних депутатів з різних фракцій. Він передбачає встановити розмір грошової застави для кандидатів у міські голови у містах з кількістю виборців понад 90 тисяч та виборчих списків партій до місцевих рад (обласних та міських з кількістю виборців більш як 90 тисяч) у сумі чотири мінімальні заробітні плати за кожних

90 тисяч виборців (замість 10 тисяч, як передбачає чинна норма).

Комітет не побачив загроз корупції і у законопроекті № 3329 авторства народного депутата Антона Полякова – про внесення зміни до Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування доходів медичних працівників, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання серед людей на коронавірусну хворобу (COVID-19).

Не угледів корупційних ризиків комітет і в проекті закону про внесення змін до Господарського кодексу України (щодо недопущення нарахування штрафних санкцій за кредитами у період дії карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19), № 3297 (автор – депутат Вікторія Кінзбурська). Голова комітету Анастасія Радіна висловила думку, що законопроект відповідає вимогам часу. "Маємо підтримувати бізнес, який у період карантину особливо страждає від так званого локдауну", – зауважила вона.

Водночас комітет визнав таким, що не відповідає антикорупційному законодавству і містить корупційні фактори законопроект № 3031 "Про внесення змін до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" щодо приватизації житлового фонду, що перебуває в комунальній власності авторства депутата Євгена Шевченка. "Є загроза, що, наприклад, "хатинку лісника" на території заповідника захочуть перетворити на котедж, і під час ремонтних робіт буде завдано шкоди історико-культурному заповіднику, – зауважила Анастасія Радіна. – Такі "садиби лісника" є, скажімо, у заповідниках "Чернігів стародавній", "Качанівка", "Хортиця". Але закон про природний заповідний фонд забороняє будь-яку діяльність, яка може впливати на стан заповідника і перешкоджає його використанню за призначенням".

Комітет не угледів корупційних ризиків у законопроекті № 3322, внесеному групою народних депутатів, – про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства. Законопроект спрямований на недопущення зловживань у сфері банкрутства і запобігання масовим банкрутствам підприємств у період боротьби з COVID-19.

Законопроект № 3011 про внесення змін до Закону України "Про фізичну культуру і спорт" (щодо впорядкування проведення спортивних заходів та занять фізичною культурою та спортом) авторства групи народних депутатів, комітет визнав таким, що не відповідає вимогам антикорупційного законодавства. Депутати наголошували на тому, що передбачається створення нового органу – служби спортивної медицини, однак не відомо, якими будуть його статус, повноваження і функції в структурі органів влади. На думку Анатолія Бурміча, потрібен державний контроль у разі перевірки спортсменів на допінг перед змаганнями. Ярослав Юрчишин застеріг, що, створюючи нову інституцію, необхідно чітко виписати, що вона робитиме.

Законопроект про внесення змін до Закону України "Про фізичну культуру і спорт" щодо уточнення діяльності центрів олімпійської підготовки (№ 3182) комітет визнав таким, що не містить корупційних ризиків. Законопроектом передбачається: користуватися послугами олімпійських центрів матимуть змогу не лише члени олімпійських збірних, а й інші спортсмени, кандидати до олімпійських збірних. Вікторія Сюмар закликала колег підтримати законопроект, адже спортсмени нині фактично не мають змоги тренуватися у зв'язку з карантином і це впливає на їх підготовку до майбутніх змагань. У свою чергу, Олексій Жмеренецький застеріг: відкриття центрів олімпійської підготовки для всіх може призвести до їх комерціалізації та закрити доступ до тренувань спортсменів-олімпійців.

Комітет угледів корупційні ризики у законопроекті № 3231 – про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення належного рівня соціального захисту та встановлення справедливих соціальних гарантій для молоді (авторства Ігоря Колихаєва). Законопроектом передбачається надання пільг зі сплати податків і зборів для ФОПів, які належать до категорії молоді. Голова комітету Анастасія Радіна висловила думку, що порядок надання таких пільг має регулюватися в Податковому кодексі, а не спеціальним законом. Володимир Кабаченко наголосив, що має бути чітке визначення поняття "молодь", а органи місцевого самоврядування не мають у "ручному" режимі вирішувати, кому із ФОПів надавати пільги, а кому ні. Вікторія Сюмар додала: мають бути чітко визначені критерії, за якими можуть надаватися індивідуальні пільгові ставки податків і зборів. Олена Мошенець застерегла, що може виникнути така сама ситуація, як під час отримання житлових кредитів – із корупційною складовою. Натомість Олексій Жмеренецький розповів про європейську практику, де у деяких містах надають пільги навіть окремим корпораціям, приміром, для будівництва заводу. Зрештою, комітет визнав законопроект таким, що не відповідає вимогам антикорупційного законодавства в частині надання органами місцевого самоврядування права надавати індивідуальні пільги певним ФОПам, які належать до категорії молодих громадян.

Комітет провів антикорупційну експертизу ще низки законопроектів.

Скріншот відеоконференції.




Comments

    No results found.